Алі Татар-заде
свято Ханукки - хороший привід розповісти про два кримських народи, які нещодавно держава Україна визнала корінними.
Кримчаки святкують Ханукку і ставлять свою дев'ятихвосту менору (вона має свою назву, я зараз забув). А караїми - навіть і не думають. І у таких дрібничках ховаються великі таємниці походження двох етносів, а також - самоусвідомлення і легендаріуму.
Справа в тому, що предки караїмів не походять від тих євреїв, які застали період Макавейських війн, що ним і присвячена Ханукка.
Караїми Криму в великій мірі не вважають себе євреями, навіть юдаїстами.
Але водночас возводять себе - точніше, частку свого етногенезу - до давніх, біблійних євреїв.
Як це суміщається?
На думку караїмської еліти ХІХ століття, яка добре покопалася в давніх документах і створила свого роду ренесанс, пращури караїмів полишили давню Палестину задовго до подій, які святкуються в Хануці.
Ханука присвячена подіям останнього століття до н.е., героїчній боротьбі євреїв проти грекомакедонських колонізаторів.
На думку Фірковіча та інших караїмських просвітників, на той час давні караїми давно вже жили в Криму.
Частка ще середньовічних вчених виводила першу хвилю караїмської колонізації Північного Причорномор'я в ту саму епоху, коли давні еліни приплили сюди на своїх човнах.
Деякі - що ще раніше, коли сюди припливали фінікійці, ці мореходні родичі євреїв.
Караїми походять за цією версією або від мореходів царя Соломона (Х-ІХ ст. до н.е.), або від 10 зниклих колін Ізраелевих (це північні племена, які втратили свою державу після війни з Асирійським царством).
Нарешті, самі помірковані легенди цього циклу вважають, що перські цари Кир І і Камбиз заселили ізраелітами два міста, названі на честь Кира - Херсонес і Керч.
Все це відбувалося задовго до подій, описаних в Макавейських книгах, і тому саме ці пізні книги Біблії не входять до караїмського канону.
Ці версії причудно і разом з тим органично сплетаються одна з одною. Як і полагається в міфології, це ледь не її перше правило комплиментарної логіки, - прямо протилежні параграфи не заперечують, а підживлюють один одне.
Так, щезнувші десять колін могли потрапити в Крим не одразу, а стати предками Хозар, від яких також виводять караїми свою спадщину.
Хозарська версія набула великої популярності в ХХ столітті.
Вона спирається на кілька фактів, що подаються сміливій етноцентрічній інтерпретації.
Караїмський культ носить помітні ознаки давньотюркського елементу: почати вже з того, що ім'я Верховного Бога перекладається в караїмському ізводі Біблії точно як тюркське божество неба - Тенгрі.
Лінгвісти звертають увагу також на близькість кримського караїмського регіоналекту (колись головного в караїмській мові) до карачаївської мови Кавказу, і це стосується багатьох побутових і ще більш обрядових речей.
Але вся ця спільна лексика - не юдаїстська, а тенгріянська, включно зі "звіриним календарем", чию китайську версію знає весь глобалізований світ, але Причорномор'я дізналося приблизно з часів гуннів.
Таким чином, караїми з одного боку припускають появу своїх пращурів в Криму разом з Хозарами - тобто, в ІХ столітті нашої ери - але водночас припускають, що в той самий час в античному Криму вже мешкали ще більш давні ізраеліти, які не звалися караїмами (бо це назва віри, а не племені), і в Криму ці різні гілки сплелися через те спільне, що їх зближувало.
У свою чергу другий корінний нарід Криму - кримчаки - з одного боку виводить себе від найперших євреїв, що опинилися в Криму з еліністичної епохи (і це підтверджено археологічними знахідками в полісах).
З другого боку, аж 13 століть по тому в Крим приплили генуезці, пизанці та венеціянці, серед яких було чимало євреїв.
Ці євреї, за поширеним поділом, були не ашкенази, а ладіно.
Дотепер у багатьох кримчаків - явно італійські прізвіща.
Чому з Італії? По-перше, в Італії проводились єврейські погроми, по-друге сама Італія була свого роду чистилищем в порівнянні з регулярними погромами в сусідніх краях - Франції та Іспанії. А в Криму їх взагалі ніхто не громив, тож на італійських човнах припливали цілі роди ладіно з Франції, Іспанії та Італії.
Обидві легенди про кримчаків виводять їх з тої єврейської діаспори, яка з'явилась після руйнування Другого Храму в Єрусалімі, а отже і після подій Ханукки.
Тому кримчаки Ханукку відмічають, а караїми - ні.