![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanЇдуть / не їдуть? Обіцятимуть / грозитимуть ? Підтримають / надавлять ?, — й іще купу питань тягне повідомлення: «Прем'єр-міністр Італії Маріо Драгі, канцлер Німеччини Олаф Шольц та президент Франції Еммануель Макрон здійснять візит до України 16 червня.».
Як прокукурікали, то мабуть приїдуть, тим більш, що є ситуативний, скоро минущий, привід: саміт лідерів ЄС 23-24 червня, голосування нашої заявки на кандидата до ЄС.
1. Приречені на успіх
Візит такого рівня приречений на успіх: це — візит задля оплесків, не для плювків. А значить візитери мають козирі.
Зазвичай, безпрограшність саміту гарантується наперед узгодженою резонансною Угодою, як от Договір про Обмеження Стратегічних Озброєнь (ОСО) між СРСР та США. Наразі цього немає. Значить євро трійка впевнена у досягненні успіху під час візиту.
2. Миротворці
Найбільший потенційний успіх — МИР.
Відтак, ймовірна перша спроба — миротворчість. Прийнятна і Росії, й Україні. Росія на мир без територіальних придбань, поки не піде. Тож єдиний шлях до негайного миру — територіальні поступки України.
І ось із євро рукава, вилітає козирний туз — наша Заява у ЄС! (козирна масть змінна, вже 25 червня це просто шістка).
Пропозиція ж десь така: ви поступіться територією (яку Росія й так відійме), а ми забезпечимо ваше кандидатство у ЄС. Розуміємо, українська влада не може прямо віддати українську землю, на те є апробований маневр: припинити вогонь, бойові дії поки окупант ще в Україні. «Лінія розмежування» й стане майбутнім кордоном (подібне діється із 2014-го).
3. Шанси миротворців
3.1. Пропозиція для багатьох спокуслива сама по собі: Мир – найбільша цінність!
3.2. ЦЕ ВЖЕ МІСТИТЬСЯ У СТАБУЛЬСЬКИХ ПРОПОЗИЦІЯХ УКРАЇНСЬКОЇ СТОРОНИ ДО РОСІЯН ВІД 29 БЕРЕЗНЯ! І припинення вогню, без виведення російських військ з України, і сприяння вступу України у ЄС з боку всіх візитерів, два — акцентовані.
3.3. Сподівання надурити українське суспільство (більшість), яка не зразу усвідомить, що припинення вогню до звільнення усіх територій – рівноцінне їх втраті, а вступ до Євросоюзу не є гарантією безпеки. На відміну від НАТО! Це — з іншої опери! Як Моцарт і Верді створили не одну оперу, так і Європа створила не одну організацію: НАТО – без пекова, ЄС – економічна.
4. Обставини, що не допустять капітуляції
4.1 Позиція ЗСУ, їх керівництва, наскільки я їх розумію.
Обставина вирішальна
4.2 Українське суспільство. Не чисельна більшість (то на виборах/референдумах, та й то, коли чесні), а більшість енергетична, та що виборола незалежність, і переможні Помаранчевий та Євромайдан.
Близька до вирішальної.
4.3 Позиція США, Великої Британії, які для нас є ще важливішими за візитерів, а також — Польщі і Балтії — наших вірних друзів.
Близька до вирішальної.
4.4 Нема таких територіальних поступок, які задовольнили б Росію і наважився прийняти будь-хто в Україні. Бо крім ОРДЛО і Криму, Росія ТОЧНО хоче ще.
Парадоксально, але також вирішальна!
5. Звісно, візитери усвідомлюють шанси такого миру, й не ризикнуть високим візитом, не маючи безпрограшної альтернативи. Нею проглядає тільки протилежний варіант: якісно більша ніж досі підтримка України. Що автоматично веде до практичного розриву з Росією.
Передумови для цього:
5.1. Персональна образа.
Мирний план М. Драгі, внесений аж до ООН (!) гигнув. З такої висоти, що погребальний дзвін всесвітній.
Макрона і Шольца Путін опустив. Не в тому їх (особливо Макрона) провал і сором, що з Путіним якшаються (Ердоган — іще тісніше), а в тому, що навіть не безрезультатно облизують, а зі зворотнім ефектом, на посміх усього світу.
5.2 Суспільства Італії, Німеччини, Франції поворот сприймуть радше позитивно, а західні партнери – точно позитивно.
5.3 Моральний комфорт. Якими просмаленими циніками вони не є, а все ж дружба із такою мерзотою як путін дискомфортна.
З усього того, сподіваюсь на позитивний та істотний результат візиту. У якій формі позитив? То вже до іншого посту. Неуспішним візит не стане, як хтось із трійки ще не зважився порвати з путіним, то візиту просто не відбудеться.
Як прокукурікали, то мабуть приїдуть, тим більш, що є ситуативний, скоро минущий, привід: саміт лідерів ЄС 23-24 червня, голосування нашої заявки на кандидата до ЄС.
1. Приречені на успіх
Візит такого рівня приречений на успіх: це — візит задля оплесків, не для плювків. А значить візитери мають козирі.
Зазвичай, безпрограшність саміту гарантується наперед узгодженою резонансною Угодою, як от Договір про Обмеження Стратегічних Озброєнь (ОСО) між СРСР та США. Наразі цього немає. Значить євро трійка впевнена у досягненні успіху під час візиту.
2. Миротворці
Найбільший потенційний успіх — МИР.
Відтак, ймовірна перша спроба — миротворчість. Прийнятна і Росії, й Україні. Росія на мир без територіальних придбань, поки не піде. Тож єдиний шлях до негайного миру — територіальні поступки України.
І ось із євро рукава, вилітає козирний туз — наша Заява у ЄС! (козирна масть змінна, вже 25 червня це просто шістка).
Пропозиція ж десь така: ви поступіться територією (яку Росія й так відійме), а ми забезпечимо ваше кандидатство у ЄС. Розуміємо, українська влада не може прямо віддати українську землю, на те є апробований маневр: припинити вогонь, бойові дії поки окупант ще в Україні. «Лінія розмежування» й стане майбутнім кордоном (подібне діється із 2014-го).
3. Шанси миротворців
3.1. Пропозиція для багатьох спокуслива сама по собі: Мир – найбільша цінність!
3.2. ЦЕ ВЖЕ МІСТИТЬСЯ У СТАБУЛЬСЬКИХ ПРОПОЗИЦІЯХ УКРАЇНСЬКОЇ СТОРОНИ ДО РОСІЯН ВІД 29 БЕРЕЗНЯ! І припинення вогню, без виведення російських військ з України, і сприяння вступу України у ЄС з боку всіх візитерів, два — акцентовані.
3.3. Сподівання надурити українське суспільство (більшість), яка не зразу усвідомить, що припинення вогню до звільнення усіх територій – рівноцінне їх втраті, а вступ до Євросоюзу не є гарантією безпеки. На відміну від НАТО! Це — з іншої опери! Як Моцарт і Верді створили не одну оперу, так і Європа створила не одну організацію: НАТО – без пекова, ЄС – економічна.
4. Обставини, що не допустять капітуляції
4.1 Позиція ЗСУ, їх керівництва, наскільки я їх розумію.
Обставина вирішальна
4.2 Українське суспільство. Не чисельна більшість (то на виборах/референдумах, та й то, коли чесні), а більшість енергетична, та що виборола незалежність, і переможні Помаранчевий та Євромайдан.
Близька до вирішальної.
4.3 Позиція США, Великої Британії, які для нас є ще важливішими за візитерів, а також — Польщі і Балтії — наших вірних друзів.
Близька до вирішальної.
4.4 Нема таких територіальних поступок, які задовольнили б Росію і наважився прийняти будь-хто в Україні. Бо крім ОРДЛО і Криму, Росія ТОЧНО хоче ще.
Парадоксально, але також вирішальна!
5. Звісно, візитери усвідомлюють шанси такого миру, й не ризикнуть високим візитом, не маючи безпрограшної альтернативи. Нею проглядає тільки протилежний варіант: якісно більша ніж досі підтримка України. Що автоматично веде до практичного розриву з Росією.
Передумови для цього:
5.1. Персональна образа.
Мирний план М. Драгі, внесений аж до ООН (!) гигнув. З такої висоти, що погребальний дзвін всесвітній.
Макрона і Шольца Путін опустив. Не в тому їх (особливо Макрона) провал і сором, що з Путіним якшаються (Ердоган — іще тісніше), а в тому, що навіть не безрезультатно облизують, а зі зворотнім ефектом, на посміх усього світу.
5.2 Суспільства Італії, Німеччини, Франції поворот сприймуть радше позитивно, а західні партнери – точно позитивно.
5.3 Моральний комфорт. Якими просмаленими циніками вони не є, а все ж дружба із такою мерзотою як путін дискомфортна.
З усього того, сподіваюсь на позитивний та істотний результат візиту. У якій формі позитив? То вже до іншого посту. Неуспішним візит не стане, як хтось із трійки ще не зважився порвати з путіним, то візиту просто не відбудеться.