don_katalan (
don_katalan) wrote2025-06-24 08:16 am
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Entry tags:
прямий наслідок тісної консолідації правлячого режиму з Московією
Алі Татар-заде
іранська катастрофа для мене се прямий наслідок тісної консолідації правлячого режиму з Московією.
Мова йде про останні роки, а саме - відкрита допомога іранців проти України. Для нас це значимо і зірвало маски, для історії - скоріш за все, верхівка підводного айсберга.
Зблизившись зі "встаючою з колін" Московією аж занадто, Іран менш ніж за два роки втратив фізично свої стратегічні наработки за останні двадцять, а може навіть сорок літ.
І це не випадковість.
Московія якщо отримає доступу до ваших ресурсів бодай на ноготок, потім вже не вспокоїться, поки не витратить їх усі - на власні інтереси.
Не буду вгадувати технічні деталі, тому що це замальовка досвіду кількох століть.
Той досвід твердить, що будь-яка союзна співпраця з московитами вдарить бумерангом.
Московія не рахується з малими жертвами союзника, без огляду на його розмір, чисельність.
А навіть якщо союзник понесе колосальні втрати, Московія не визнає їх визначальними, бо в неї жертв хоч на ведерко та буде більше, і перетягне на себе всю славу "жертовности".
Згадайте безліч військових кампаній спільних Московії й Австрії.
Ми знаємо їх тільки тому, що в імперському і совітському викладанні завжди робився однаковий наголос, що пояснював невдачі (временниє атступления) їхніх суворових, кутузових і багратіонов.
Союзники винуватяться в недостатній жертовності.
Австрійці за тими описами тільки і роблять, що безкінечно маневрують, аби тільки не покласти салдатів в хороброму, лобовому штурмі.
Нігадяї!
Московитські полководці тільки тим і зайняті, щоби примусити австріяк покласти голови нарівні з московитом, і їхні маневри спрямовані на створення подібних цугцвангів.
А тепер трохи про логіку таких дій.
Ну і навіщо Московії весь час заслаблювати союзника?
Це ж ніби невигідно: він або відпаде, зневірившись в московитах, або настільки заслабне, що не буде від нього ніякого проку.
Але насправді все логічно в московській логіці. Слабкий союзник, якщо він відпаде, буде наступною жертвою "возмущенних сиим предательством" московитів. Якщо ж не відпаде, то все одне буде жертвою, бо московит завжди знайде, чим обуритися.
В біології є таке поняття алелопатія.
Вид тварин або рослин навмисно робить середовище навколо себе непридатним для комфортного життя інших видів.
Московія тільки тоді "благоденствує",тобто перебуває в душевному комфорті, коли по всіх її периметрах сусіди живуть гірше за неї саму.
іранська катастрофа для мене се прямий наслідок тісної консолідації правлячого режиму з Московією.
Мова йде про останні роки, а саме - відкрита допомога іранців проти України. Для нас це значимо і зірвало маски, для історії - скоріш за все, верхівка підводного айсберга.
Зблизившись зі "встаючою з колін" Московією аж занадто, Іран менш ніж за два роки втратив фізично свої стратегічні наработки за останні двадцять, а може навіть сорок літ.
І це не випадковість.
Московія якщо отримає доступу до ваших ресурсів бодай на ноготок, потім вже не вспокоїться, поки не витратить їх усі - на власні інтереси.
Не буду вгадувати технічні деталі, тому що це замальовка досвіду кількох століть.
Той досвід твердить, що будь-яка союзна співпраця з московитами вдарить бумерангом.
Московія не рахується з малими жертвами союзника, без огляду на його розмір, чисельність.
А навіть якщо союзник понесе колосальні втрати, Московія не визнає їх визначальними, бо в неї жертв хоч на ведерко та буде більше, і перетягне на себе всю славу "жертовности".
Згадайте безліч військових кампаній спільних Московії й Австрії.
Ми знаємо їх тільки тому, що в імперському і совітському викладанні завжди робився однаковий наголос, що пояснював невдачі (временниє атступления) їхніх суворових, кутузових і багратіонов.
Союзники винуватяться в недостатній жертовності.
Австрійці за тими описами тільки і роблять, що безкінечно маневрують, аби тільки не покласти салдатів в хороброму, лобовому штурмі.
Нігадяї!
Московитські полководці тільки тим і зайняті, щоби примусити австріяк покласти голови нарівні з московитом, і їхні маневри спрямовані на створення подібних цугцвангів.
А тепер трохи про логіку таких дій.
Ну і навіщо Московії весь час заслаблювати союзника?
Це ж ніби невигідно: він або відпаде, зневірившись в московитах, або настільки заслабне, що не буде від нього ніякого проку.
Але насправді все логічно в московській логіці. Слабкий союзник, якщо він відпаде, буде наступною жертвою "возмущенних сиим предательством" московитів. Якщо ж не відпаде, то все одне буде жертвою, бо московит завжди знайде, чим обуритися.
В біології є таке поняття алелопатія.
Вид тварин або рослин навмисно робить середовище навколо себе непридатним для комфортного життя інших видів.
Московія тільки тоді "благоденствує",тобто перебуває в душевному комфорті, коли по всіх її периметрах сусіди живуть гірше за неї саму.