Mar. 20th, 2021

don_katalan: (Default)
18 марта нынешнего года исполнилось семь лет печальной для Украины и радостной (пока) для РФ даты – официальной аннексии русскими Крымского полуострова. Именно в этот день «Главный Подполковник всея Руси» тов. Путин подписал указ о «вхождении в состав РФ «республики Крым» и г. Севастополь в качестве «субъектов РФ».
Естественно и закономерно, всякий раз по случаю очередной годовщины Крымского кризиса, длившегося с 23 февраля, когда начался еще невооруженный, но уже мятеж в Севастополе, и по 26 марта, когда ВС РФ завершили взятие под полный контроль всех воинских частей ЗСУ и других воинских формирований Украины на территории полуострова, активизируется обсуждение трех вопросов: «Почему мы потеряли Крым?», «Могли ли мы удержать Крым?», «К каким последствиям привела Украину потеря Крыма, причем потеря без боя и без единого выстрела со стороны украинских военнослужащих?».
При этом последнему подвопросу последнего из вопросов уделяется меньше всего внимания. Совершенно зря, должно быть ровно наоборот. Поскольку именно сдача Крыма без боя в формате капитуляции по чехословацкому образцу сдачи Судетской области 30 сентября–10 октября 1938 года – привела Украину к тяжелейшим, трагическим последствиям, едва не поставившим Государство и саму Нацию на грань катастрофы, стоивших нам большой крови – в буквальном смысле  многих-многих тысяч трупов. И когда автор этих строк говорит о тяжелых до катастрофичности последствиях, он имеет ввиду абсолютно не только и даже совсем не столько временную потерю территорий и населения Автономной Республики Крым и Севастополя. А также не связанные непосредственно с этим внешне- и внутриполитические, экономико-финансовые, военно-стратегические и военно-технические, а также морально-психологические прямые потери и косвенные издержки. Мы должны прямо признать: именно позорная капитуляция в Крыму привела к Войне на Донбассе.
Ведь, в сущности, что произошло?Read more... )
Могли ли мы оказать несимволическое вооруженное сопротивление агрессорам, «вагнеровцам» (группа русских полулегальных частных военных компаний, работающая под патронажем ГРУ Генштаба ВС РФ), мятежникам и «русским «добровольцам» («казакам» и прочим отбросам) в Крыму? Да, могли!Read more... )
don_katalan: (Default)
Друга світова почалась через напад Німеччини на Польщу. У 1944 польські вояки відзначились при штурмі німецької твердині абатства Монте-Кассіно. Їх відвідав Черчилль і запитав найбільше бажання. «Верніть Польщі Східні креси», - була одностайна відповідь.
І нема тому бажанню ради. І в ближчий час навряд чи буде. Це лише одна із сотень, як не тисяч, історичних територіальних незгод. Є такі невдоволення і у нас, як щодо земель на Сході, так і на Заході.
І що з тим робити, як далі жити, як сусідкувати? За весь світ не скажу, усюди свої проблеми, а за Європу і пост-радянський простір - так. Гельсінки-75 визнали непорушність європейських кордонів тодішнім станом. Крапка. Їх непорушність є альфою і омегою, як би ті кордони історично не встановлювались (навряд чи хоч один суходольний кордон визначено мирно за взаємною згодою). Попри етнічні, етнографічні будь-які інші міркування.
Аналогічно й кордони між державами-колишніми радянськими республіки. За низкою договорів, і за тодішнім фактом, ними є адміністративні межі між ними, станом на 1991 рік.
То що ж ізтерти історичну пам’ять? Жодним чином, але залишити її історикам та для історичних екскурсів.Read more... )
don_katalan: (Default)
Олег Симороз
⚡ В Києві на вулиці Макарівській у Шевченківському районі столиці на незаконному будівництві житлового комплексу в історичному ареалі Реп'яхів Яр, який входить до пам'ятки історії та ландшафту місцевого значення впав будівельний кран орієнтовано заввишки 5 житлових поверхів.



Кран тягав бетон для паль, мешканці скаржилися що з самого ранку на будівництві був парад бетонозмішувачів. Очевидно забудовоник порушив будівельні норми, адже кран знаходився на не рівній поверхні майже на обриві схилу.
Доречі, поруч знаходиться дорога та житлові будинки, в декількох метрах садочок та дитячий майданчик, де кожного дня ходять діти.
Це все що треба знати про рівень безпеки злобудвоника ІнтергалБуд регіонала Володимира Зубика...
Користуюсь нагодою передаю привіт Шевченківському райвідділку поліції та профільним департаментами Кличка, які за "дивним збігом обставин" не помічають порушень в ході цього будівництва. Мовчіть далі, там же не ваші діти ходять...
Наша команда Народовладдя роками разом з місцевою громадою Save 🌳Реп'яхів яр🌳 протидіє цьому незаконному будівництву. Read more... )
-
don_katalan: (Default)
1. Держава зняла відповідальність з виробників вакцин за будь-які можливі наслідки їх використання в Україні.
https://life.pravda.com.ua/health/2021/03/19/244285/
2. Держава не взяла цю відповідальність на себе.
3. В Україні взагалі не існує механізмів компенсації наслідків післявакцинальних ускладнень.
4. Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що у разі настання несприятливих наслідків щеплень, які не є обов'язковими і робляться за добровільною згодою, жодних компенсацій з боку держави не буде, якими б ці наслідки не були.
Дивиться, наприклад, справу «Байтюре та інші проти Турції» № 3270/09, рішення від 12.03.2013
5. Ставлячи підпис в типовому бланку інформованої згоди, ви підтверджуєте, що отримали повну інформацію про вакцину і можливі наслідки щеплення. Тобто — в тому числі те, що вказано тут вище.
=====Read more... )
Очень подробно от уважаемого lussien о ситуации в Германии:
Правители в прострации: смертельные вакцины от ковида разрешают, остальные запрещают!
-
don_katalan: (Default)
Венедикт Венедиктов
Посетив один из гастрономов города Луганска, мне захотелось узнать выверенное, математически точное определение, такому понятию, как Коллаборациони́зм.
И вот, что я вычитала Википедии: (фр. collaboration — «сотрудничество») — осознанное, добровольное и умышленное сотрудничество с врагом, в его интересах и в ущерб своему государству.
Повод к такому любопытству послужил товар на одной из полок магазина. А именно соки.
Увидеть в супермаркете Луганска напитки, произведенные в России, это естественно.
То что в городе, захваченном пропутинскими силами, полки магазинов ломятся от разных там "даров Кубани", это ненормально, но естественно.
Но вот, что там делают украинские товары, вот в чем вопрос?
Есть ли такое же выверенное определение в Википедии, тем жителям Украины, которые работают на предприятиях страны и, которые свою продукцию поставляют в страну Россию (а оттуда она уже поступает на оккупированную территорию) с которой идёт война?
Это как-то называется по-особенному?Read more... )

Read more... )
don_katalan: (Default)
Схоже, я пропустив важливу новину. В Центр громадського здоров'я (ДУ ЦГЗ МОЗ), призначили нового директора — Романа Родину.
З біографією цього новопризначеного достійника можно ознайомитися тут:
https://www.phc.org.ua/pro-centr/leadership
Мене трошки дивує, чому людина, яка закінчила інтернатуру на базі Горлівської міської СЕС за спеціальністю «комунальна гігієна», називає себе «лікар-епідеміолог». Хоча — ні, не дивує.
Проте його публічні заяви вже починають веселіти. Ось, наприклад:
https://phc.org.ua/news/nayavnist-antitil-vid-covid-19-ne-e-privodom-vidmovlyatisya-vid-vakcinacii
«Лише антитіла, які виробляються після вакцинації, можуть захистити від важкого перебігу COVID-19 та госпіталізації».
Прочитали уважно?
Не смійтеся, це чистісінька правда. Лише вакцинні антитіла захищають від важкого перебігу, все так і є. Тому що антитіла після хвороби захищають від інфікування. 🙂
«Наразі науковці констатують, що наявність антитіл не є гарантією того, що людина не захворіє. За даними лабцентрів станом на 16 березня зафіксовано 1362 людей, які знову захворіли на COVID-19 після одужання».
На тринадцятій хвилині відеозапису можна побачити, як журналіст намагається дізнатися, який це є відсоток до загальної кількості перехворілих. Чіткої відповіді, на жаль, не отримує. Лікар-інфекціоніст Євген Дубровський не полінькував и розрахував, що число 1362 від загальної кількості перехворілих складає 0.109%.
https://facebook.com/story.php?story_fbid=918734188877996&id=100022242694939 Read more... )
don_katalan: (Default)
Яна Дубинянская
Решила все-таки запостить, не пропадать же добру. Кто дочитает до конца - отмечайтесь. Это где-то тест на интерес к теме.
Давно не было рубрики «Тучи ходят хмуро»? А сегодня будет лонгрид в трех актах.
Читать только тем, кому правда интересно. Большинству будет скучно, я думаю.
Пролог: граждан Украины россияне пускают в Крым (уже год) только по гуманитарным причинам. Мой дом – это не причина. Мое место рождения – не причина. Вот мой отец - пока еще причина. Для меня и несовершеннолетних детей. Мой муж и сын попасть в Крым уже год не могут.
Акт первый: Бдительность.
Подходя к нашей границе, я вдруг поняла, что из миллиона необходимых бумажек все-таки забыла одну: нотариальное разрешение отца на вывоз ребенка (для наших погранцов). Ходили слухи, что его отменили, но это не точно. А что я завтыкала – точно.
Стоя в очереди, я нервно переписывалась с мужем, чтобы он хотя бы фоточку злосчастной бумаги прислал. Но он был не дома и послал сына, который даже не знал, как она выглядит. В процессе переписки, уже с сыном, очередь подошла. Я дала наши с Элькой заграны. Погранец отсканировал их и почему-то ушел.
Не было его долго. Алексей в Киеве искал бумажку. Не находил.
Погранец вернулся и попросил еще какие-нибудь документы. «Проблемы? – нервно спросила я. - Так. Несовпадение». Я дала внутренний паспорт и Элькино свидетельство. Он опять ушел. Меня колбасило все более не по-детски.Read more... )

Profile

don_katalan: (Default)
don_katalan

June 2025

S M T W T F S
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22232425262728
2930     

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jun. 23rd, 2025 12:43 am
Powered by Dreamwidth Studios
OSZAR »