don_katalan

Alexander Kovalenko
С 2022 года Украина провела ряд уникальнейших операций против войск страны-оккупанта, удивляла мир невероятными, креативными решениями, демонстрировала то, как может меняться ход войны и сама война по себе, внедряла технические и технологические решения, о которых никто и подумать в западных армиях не мог. Но всё это военная категория, а вот, до решения гуманитарных, юридических вопросов, то о них очень редко когда вспоминают.
Между тем, Украина обладает уникальнейшим в мире опытом проведения обмена пленными и телами погибших без фактической остановки боевых действий.
С начала июня в Украину вернулись сотни пленных украинцев, до того ещё больше было проведено обменов. И это происходило в условиях отсутствия перемирия, что идёт вразрез с 118-й и 119-й статьями Женевской Конвенции об обращении с военнопленными, которые и регулируют освобождение и репатриацию военнопленных.
Начиная с 2022 года, россия регулярно срывала обмены пленными и категорически не шла на контакт, но даже в настолько непростых условиях были найдены инструменты давления на страну-оккупанта, позволившие вывести этот процесс в системный характер.( Read more... )

Сьогодні одна моя знайома врятувала чужих дітей.
Вона просто увірвалась до чату своєї дитини, та переписувалась з подругами. І моя знайома почала вимагати, щоб подруги перейшли до підвалу. Вони нарешті послухались і встигли.
Сьогодні наша сім'я і Ф.О.Н.Д. врятували сім'ю з маленькою дитиною.
Ми просто довго кликали їх до виїзду, та приїдьте, та хоч ненадовго (діло було в Прикарпатті), ми просто допомогли їм з житлом, доки вони не знайшли зручний будиночок. Вони виїхали, пожили в тихому місці, знайшли собі будиночок в оренду. І встигли.
Всі ці історії про один будинок, саме той, що обійшов сьогодні пабліки.
Всі ці історії насправді про копняк. Або про руку допомоги.
Ніхто нікого не врятував. Люди самі приймали рішення рятуватись. Але для цього іноді треба копняк, а іноді - рука допомоги.
Це відповідь на безліч закидів. Коли я вчергове пишу про евакуацію з небезпечних міст, коли я кричу до скону про евакуацію дітей з Харкова, Запоріжжя, та навіть Києва під час ночей посилених атак. І мені відповідають:
- А ми таким чином виховуємо в дітей мужність.
(!!!)( Read more... )

Розпад сучасного Ірану на частини буде нам корисний.
Я навіть не кажу про пригнічені народи, конфесії, про долю Азії.
Я про шокову терапію. Світ злякається, а потім побачить, що нічого страшного не сталося.
І голоси тих, хто каже про неможливо важкі наслідки розпаду РФ, будуть звучати блідо.
-----
регулярно зустрічаю обговорення, щоб ще такого перекласти і видати, щоби з авторськими правами все було чисто і труд того вартий.
ось подумав свій власний рейтинг.
- Прокопій Кесарийський ("Війна з готами", "Війна з вандалами", "Війна з персами", "Таємна історія"). Це найкращій історик з греків, він переплюнув навіть самого Геродота. Його романи - це спогади ветерана (потім штабного писара, потім державного секретаря) і водночас захопливі новели, в яких є багато від трілера, вестерна, байопику і військового кіно. Безліч белетристів Європи зробили собі ім'я просто переписавши своїми словами одну з його тетрадок та додавши туди води.
- Григорій Турський та Фредегар ("Історії", "Хроники"). ( Read more... )

Алі Татар-заде
а тепер я розкажу як виглядатиме пояс безпеки в європейській частині колишній Росії.
Почну з очевидного: Калінінград. Не треба гадати як його ділити. Це земля Гогенцолернів.
У них є свій правлячий дім.
Георгу Фридриху принцю Прусському всього 52 роки. Трьом його синам (Карлу Фридриху, Людовику Фердинанду та Генриху - по 10+ рочків, буде кому наслідувати.
історично шведські землі слід віддати не поточній династії Бернадотів, бо вони не мають відношення, а попередній династії Ольденбургів-Готторпів.
Нинішньому герцогу Крістіану Клаусу Удо Петеру 70 років, але напоготові його троє 30+ синів: старшенький Алєксандєр Пауль Ганс Каспар Андреас Даніель Карл Филипп, середульший ФилиппКонстантин Раймунд Клеменс Ганс Генрих та молоденький Антон Фридрих Людвиг Ян Венсан.
Це ті землі, за які змагалися московити від Івашкі Четвертого до Петрушки другого. ( Read more... )

Костянтин Машовець
Всі "смакують", що наслідком удару Ізраїля по Ірану стало знищення кількох провідних керівників іранської ядерної програми, генералів армії та КВІР, ряду об'єктів ядерної програми ІРІ...
Однак, тут же, ці люди констатують, що "найбільш ключові" об'єкти не постраждали, або постраждали мало (бо добре "сховані" під землею). Більше того, всі прекрасно розуміють, що вбитих генералів та вчених тут же замінять на їх найближчих замів.
Але якщо придивитися більш уважно, до того, що робили ВПС Ізраїлю в ході цього удару насправді, то виявиться, що ПРІОРИТЕТНИМИ цілями їх були не купа іранських "очкариків" із кількома "лампасоносіями" до купи, а система ППО Ірану зразу у кількох районах та секторах... Саме по ним був нанесений основний обсяг ураження.
Я ДУЖЕ сумніваюсь, що при планувавнні своїх дій ізраїльский ГШ вирішив "поставити телегу перед конякою". Тобто, спочатку вдарити по кількох "точкових цілях" й далі - "чекати відповіді". Це зовсім не притаманне ізраїльским військовим.
Очевидно, що СПОЧАТКУ ними було вирішено, м'яко кажучи, "проредити" ППО аятол... й лише потім, "розширити свої можливості у практичному використанню повітряного простору Ірану"( Read more... )

Alexander Kovalenko
Очередная волна зрады несётся по инфопомоечкам относительно того, что в Сумской области нет фортификационных сооружений и линий обороны.
И знаете, а ведь это один в один дежавю мая 2024 начала Харьковской наступательной операции РОВ на Волчанском направлении. Сколько было скулежа, что оккупанты практически беспрепятственно заняли Солнцовку, Стрельчу, Плетенёвку и прочие села/населённые пункты. А всё потому, что там не было линий обороны!
Что же, я очередной раз убеждаюсь, что у нас рыбок гуппи в обществе куда больше чем людей с критическим мышлением и их можно активно разводить на одни и те же хайопые темы, привлекая тем самым внимание к своей медийной личности.
В таком случае, специально для рыбок гуппи, с памятью не более 10 секунд, повторяю мантру – на глубину 2-3, иногда 5 и более километров, по границе с россией у Украины практически нет фортификаций. Нет линий обороны и рубежей в Харьковской, Сумской, Черниговской областях. ШОК! Нет, не шок – объективная реальность.
Это всё серая зона, обстреливаемая российскими войсками нон-стоп, 24/7. Если кто-то сокрушается тем, что вокруг Журавки или Костянтиновки не было выстроено эшелонированной обороны, то лопату ему в зубы и пускай идёт, роет линии обороны вокруг Степного или Обод, а не языком для домохозяек трещит, повергая их в экзистенциальный шок и трепет.
Посмотрим, какой у него будет срок выживаемости при обустройстве позиции в 500 метрах от границы с россией.( Read more... )

Alexander Kovalenko
В ходе недавней выставки AFCEA 2025 немецкие компании E-Wolf и Warg Drones представили Counter UAS-Missile Drone Hammer.
Drone Hammer – это небольшая зенитная ракета, способная на скорости 500 км/ч перехватывать воздушные цели на по дальности и высотах до 500-600 метров. Главной особенностью ракеты так же является её стоимость – 2 500 евро. И это цена не серийного продукта, если её запустить в производство – ценник будет снижаться.
Но, что меня неприятно удивило, в Украине, на ряде уважаемых профильных площадок, эту ракету недооценили и раскритиковали. Мол, зачем тратить 2 500 евро на пуск какой-то недо-ЗУР, если по тем же высотам справляются мобильные огневые группы из куда более дешёвых ДШК и Browning M2?
И эта недальновидность удручает, поскольку Drone Hammer это яркий представитель сверхмалых ЗРК “последнего шанса”, причём мобилизационной категории. Мобилизационная зенитная ракета.
Если кто не близок к терминологии, то мобилизационная продукция – это всё то, что можно производить очень быстро, очень дёшево и очень много. Фактически, россия на сегодняшний день на 90% воет против Украины мобилизационными ресурсами и даже ракета “Бандероль” и дрон-мишень “Дань-М”, дрон-камикадзе “Молния-2” и танки Т-62, Т-54/55, это всё мобилизационные образцы – быстро, дёшево, много.( Read more... )

Как удивительно подчас подвешена жизнь. За такую тонкую ниточку, что многое, если не большинство из того, что происходит, вообще происходит абсолютно случайно, и шансы того, что порой произойдет, просто настолько мизерны, что происходящее является абсолютным чудом. Но чудеса случаются, что и доказывает наш случай.
В далеком 77-ом году, в жарком и душном московском августе, он вернулся из офицерских лагерей, загорелый, зубастый, поджарый, мускулистый и веселый. Он не был трезвым ни одного дня этим летом.
Если быть совсем честным, он не был трезвым ни единого дня с тех пор, как вернулся из армии в 1974 году и поступил в священный ИНЪЯЗ. На третьей паре, а иногда и на второй он был уже фактически и химически подшофе, и весь остальной день, а дни тогда были бесконечные, состоял из портвейна, девушек, гитары, портвейна, девушек, женщин, портвейна и снова девушек. Или женщин. Впрочем, под вечер эта нестойкая грань стиралась начисто.
Утром, как ни в чем не бывало, он пробегал свои 5 километров по берегу химкинского водохранилища, делал свои коронные 36 подъемов переворотом на турнике, и не имел ни малейшего представления о том, что такое похмелье. В его жилах вместо крови тек портвейн, а голова думала только о девушках и женщинах, или наоборот, и больше ни о чем вообще.
В этот августовский вечер он выпивал со своим приятелем Сашей Ф. в маленьком потаенном чулане, дверь в который открывалась сквозь стенку шкафа в диспетчерской гостиницы «Спутник», где Саша, его однокурсник, по здоровью откосивший от лагерей, подрабатывал дежурным менеджером.( Read more... )

Вячеслав Ільченко
Розповідати про Африку і стародавні африканські цивілізації надзвичайно важко - нема за що "ухопитись". Чорний континент насправді представляє собою величезну білу пляму, історія якої починається в кращому випадку із досліджень великих англійських мандрівників Лівінгстона чи Стенлі, а в гіршому - із англо-бурських війн, постійної гризні "великих імперій" - Британської, Французької, Іспанської, Португальської, Германської тощо - між якою десь прослизнуть кілька розхожих назв. Квазулу - королівство Чаки і Сетевайо. Мвене-Мутапа (більш відома як Мономотапа португальських хронік) межиріччя Замбезі-Лімпопо. Найбільш відома стародавня Ефіопія, де знаходиться Лалібела і цілком можливо, зберігається Ковчег Завіту. Але це, на жаль, все. Можливо, хтось іще пригадає імперію Ашанті, імперію Малі, стародавній Бенін (нещодавно в новинах було) - але все одно, це уже нова ера, Anno Domini. Все, що було раніше - біла пляма. Античну, а тим паче доїсторичну Африку, треба відкривати і короткого поста для цього буде явно замало.
Так що я вирішив трохи спростити собі (і заодно читачам) життя, і почати із того, що відомо всім - із казок та легенд - в них завжди міститься зернятка реальної історії.
Серед численних історій "Тисячі і однієї ночі" є доволі невеличка казка про мідне місто. В ньому дамасський халіф Абд аль-Малік ібн Марван посилає експедицію кудись на крайній африканський захід, щоб знайти місто джиннів, яке знаходилось на березі моря, а потім було поглинуто пустелею. Само собою, вони його знайшли - причому напрямок їм вказала істота, схожа на крилатого бика із лев'ячими лапами. Місто виявилось проклятим - через ідола, вирізаного із червоного агата, який виголошував пророцтва та містив в собі джинна - а правила в ньому спляча принцеса, якої не можна було торкатись. Герої казки по-швидкому взяли сосуди із джиннами, запаслися скарбами, і втекли із проклятого міста назад в Дамаск.( Read more... )

Vadim Labas
Просто прилетіли, просто мінуснули завод. На відео це виглядає настільки легко, що аж смішно. Ніякого ППО, навіть чумазого з автоматом не стояло.
Нема шахедів, нема кабів, нема частини ракет. Самий критичний елемент в одному місці, яке, як виявилось, зовсім не прикрито нічим.
Але, ще місяць тому ніхто у нас не знав, що все воно там. Аж поки в одній розмові, одна приватна організація, не сказала: "в сенсі ви не знаєте, що воно виготовляється там? У нас то вже два роки лежить. Ось вам документи."
Одній спецслужбі сьогодні повинно бути соромно. Дуже соромно.
-----
А тепер серьйозно:( Read more... )
Саме тому завод ВНИИР Прогресс є топом серед топів по важливості в російському впк. Без нього не літає все що літає над нашими головами. І саме тому по ньому повинно прилітати кожен день, аж поки не знищеться фундамент.
Довгий час проблему антен вирішували наші інженери. І через тривалий час проблему з каметою8 вони вирішили. Але росіяни не стояли на місці і розробили камету 12/16, старі рішення на які вже не діяли. Саме з того часу у нас почались проблеми з відсотком збиття.
Тепер цю проблему вирішили наші дальні бпла. На який час ще не відомо. Але пишуть що виробництво призупинено, тож алгоритм нам вже відомий.
Що після цього станеться: ( Read more... )