Алі Татар-заде
32 роки тому "впала" Берлінська стіна. Насправді звісно не впала, а була розібрана оголотілими оссі, що надивилися фільмів як живуть вессі і давно мріяли про такий чин. І поки вони розперезано веселилися, десь в бункері сидів і дрижав від страху, ненависті, безсилля маленький путлер. Для майбутніх біографів диктатора, коли він сам вже буде в труні або на лаві підсудних, це буде важливий епізод, мотивація всього життя. Хтозна, може він все поклав, щоб відомстити нерозумним тевтонам?
Я ж вперше перетнувся із оссі незадовго до окупації, в 2010-ті роки.
Це був водій преклонних літ, дальнобойник, який шукав де заночувати і доброї компанії перед ночівлею.
Я одразу впарив йому кримського вина, слово за слово, спочатку ми геть не розуміли одне одного, але після пляшки-другої він раптом спомнив рускій язик, який безсумнівно вивчав у школі, а я в свою чергу відчув, що знаю так багато німецьких слів, скільки від себе не очікував. Деякі я навіть вигадав, видозмінюючи інтуїтивно з англійської (за принципом сміт = шмідт), і був радий та здивований, що цей трюк вдається (німець спіймав ідею).
Однак це було все що можна сказати приємного!
Бо цей оссі виявився, коли язики розв'язалися, до гидоти дрімучим совком. Він так тужив за ДДР, лаяв життя в ФРН, все як ви можете уявити з совіків. Він навіть твердив, що його дружина при соціалізмі була красива, а тепер стала страшна і стара, уявіть собі. ( Read more... )

Ihor Lutsenko
Зараз їх сили відступають – більша частина перемістилася з холодних таборів поруч з колючим польським дротом у теплий логістичний центр, а 3+ сотні найбільш розумних взагалі ретіровались літаком у Ірак.
Все логічно – новини навіть такого масштабу живуть у інфопросторі тиждень-півтора. І якщо за цей період не вдалося досягти результатів, то їх і не буде – тема усім набридла.
Поляки вистояли, показали технічну здатність справитися з таким масштабом атаки.
Проявили твердість і впевнено затикали рота російським пропагандистам з західноєвропейськими паспортами, котрі рвалися познімати сльозливі картинки, як «фашисти і радікали» притєсняють нещасних мігрантів. Не звертали уваги на галас штатної «громадськості» на захист свободи слова, а також взагалі на завивання лівих з приводу нещасних біженців.( Read more... )

-

Ihor Lutsenko
Читаю звіт про фінансову стабільність Федеральної резервної системи США і знайшов там трохи апокаліптичного.
На думку ФРС, криза в секторі нерухомості в Китаї може перекинутися на ВЕСЬ(!) фінансовий сектор світу. І призвести до глобального економічного спаду.
На перший погляд звучить перебільшено, адже капіталізація компаній сектору нерухомості Китаю – це десь до двох з половиною трильйонів доларів, а фондовий ринок тільки самих Штатів – це приблизно 50 трильйонів.
В той час, якщо вдуматися, то у словах ФРС є логіка. Нерухомість складає непропорційно величезну частину ВВП Китаю (29%), там зайняті десятки мільйонів трудових мігрантів, котрим доведеться поїхати назад у село. ( Read more... )

Петро Олещук
Щодо "флешки Соколової", то за всієї комічності ситуації, вона демонструє використання однієї цікавої технології: постійне повторення.
Нам знову повторили одне і те саме, але наче з "іншого джерела". Хоча джерело одне і те саме протягом 1,5 року - генерал Бурба. Все, більше джерел немає. Їх не було тоді, немає і зараз.
На це джерело посилалися раніше. На це джерело посилаються в останньому розслідуванні "Біллінгкет". Це ж саме джерело - джерело інформації "флешки Соколової". Це не "нова інформація", не "нове джерело" - це те саме.
Очевидно, що запуск "нового джерела" - це просто техніка підтримання уваги до теми шляхом її постійного "оновлення".( Read more... )=====
Записки пасквілянта
Команда Сивочолого Гетьмана, усіляко роздмухуючи істерію навколо провалу операції ГУР МО України з затримання «вагнерівців», чомусь не згадує про провали воєнної розвідки тих часів, коли президентом був Порошенко.( Read more... )

Владимир Фесенко
Последние недели все большую обеспокоенность Запада вызывает концентрация российских войск возле украинской границы. Но для нас это уже почти привычная ситуация.
Российские войска на украино-российской границе – это, конечно, не рутина, но после 2014 г. это обычное явление. После захвата Россией Крыма и начала войны на Донбассе концентрация российских войск на нашей границе существенно увеличилась. Однако дважды в год (весной и в сентябре) число российских войск на нашей границе возрастает. Это связано с масштабными военными учениями, которые проводит Россия возле наших границ.
В чем необычность нынешней ситуации? Сейчас нет масштабных военных учений, а концентрация российских войск остается достаточно высокой, сопоставимой с той, которая была нынешней весной. Часть войск и вооружений, которые участвовали в военных учениях в Белоруссии, остались недалеко от украинской границы. Естественно, все это вызывает настороженность и опасения. Поэтому и появляются заявления о рисках новой военной операции России против Украины. Вряд ли речь может идти о большой войне. Нынешнего контингента российских войск на украинской границе для этого недостаточно. Для большой военной операции России против Украины необходимо в два-три раза больше войск, чем сейчас. Но для локальных военных операций, в том числе и на Донбассе, или на отдельных участках украино-российской границы, этих российских войск вполне достаточно. ( Read more... )

Ловушка бедности - одна из самых страшных штук которая может случиться с человеком. Но еще страшнее если в нее попадают целые группы людей а то и все общество в целом.
При этом следует отметить что "ловушка бедности" это вопрос вообще из психологии, он не имеет отношения прямого к самой по себе бедности (или богатству), это не про количество денег или еды а о образе мыслей и способе действий. Но способ действий (и образ мыслей) попавших в ту ловушку - неизбежно приводят к бедности самой уже натуральной и материальной. То есть это процесс автокаталитический, лавинообразный.
И самое хреновое когда "ловушка бедности" является вообще искусственной, навязываемой извне кем то или чем то. Вот это действительно страшное дело. И к сожалению сегодня мы этот процесс широко наблюдаем в нашей жизни. Пример совка (и людей-постсовков) в данном вопросе крайне показателен, ибо их опыт тут гораздо глубже чем у жителей "благополучных стран", и гораздо шире (что не одно и то же). По сути дела совок и был страной где аж несколько поколений прожили будучи искусственно загнаны в ту самую "ловушку бедности" по самые брови, пример почти беспрецедентный по меркам мировой истории. И результаты этого эксперимента смелого - тоже весьма впечатляющи.
Итак, что есть "ловушка бедности"? Это ситуация когда некие обстоятельства не просто препятствуют тебе удовлетворять некие свои потребности (ибо просто "нет денег" например) но и диктуют определенный способ действий. При этом способ что тебя НИКОГДА не приведет к тому самому "удовлетворению", а чаще всего напротив, положение твое лишь усугубит. И хоть какой то выход из создавшегося положения лежит там через некие шаги и меры вовсе экстраординарные, а если точнее - то и прямо преступные, выход из этой ситуации требует серьезно изменить не только "собственное мышление" но как правило и отношение к неким общественным нормам (закона и морали например) которые там тоже есть частью проблемы. ( Read more... )

Итак, про "фашистов", как один из самых удачных примеров "социальной инженерии". Да, они поражали воображение научной, промышленной и военной мощью. Да, даже с "социалкой" там было все более-менее благополучно по крайней мере среди "истинных арийцев", как для "трудного военного времени". Да, население там демонстрировало высочайшее единодушие и никто не бунтовал особо и не возмущался. И кстати да, если говорить о "внутренней борьбе" и прочих там репрессиях, то фашисты выглядели относительно прилично на фоне например Сталина или Мао. Да, там было Гестапо, были концлагеря и прочее такое, но число репрессированных "истинных арийцев" было довольно скромным, на фоне их коллег.
И да, фашисты банально не дожили до "перерождения элит", застоя с загниванием и прочего такого. У них буквально не было на это времени, они просто не успели. И "было бы у них такое обязательно" или не было бы - никто просто не знает, нет экспериментальных данных. Хотя стоит заметить что на Гитлера покушались заметно чаще (и успешнее) чем например на Сталина, и эти покушения были продуктом именно что "внутренней борьбы" а не спецоперациями неких "внешних сил". Взрывать его пытались генералы его собственные, а не иностранные шпийоны. И это тоже можно ведь считать какой- то формой "перерождения элит".( Read more... )