![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanIhor Lutsenko
Wall Street Journal опублікував матеріал про поганий стан тайванської армії. Віддалено нагадує початок 14-го року у нас, як по моральній та технічній готовності, такі по сподіваннях на Захід.
Пишуть про слабку підготовку призовників та низький моральний дух резервістів. Мовляв, в армії вони лише підмітають плац та фарбують бордюри. Призовники знаходять способи відкосити, спеціально набравши вагу.
У армії є ядро гарно підготовлених військових, але загалом збройні сили страждають від недофінансування та бюрократії.
Раніше Тайвань вимагав близько двох років обов’язкової служби для чоловіків. Зараз на це потрібно тільки чотири місяці. Після цього вони стають резервістами, і деякі, хоча й не всі, знову викликаються кожні один-два роки на курси підвищення кваліфікації, які зазвичай тривають п’ять-сім днів.
Плани поступового припинення призову на військову службу були зупинені через труднощі із залученням контрактників: «дорослі чоловіки на Тайвані насправді не хочуть битися».
Опитування 2019 року показало, що близько половини тайванців були б готові воювати, але більшість не очікує, що їм коли-небудь доведеться це робити.
Багато молодих тайванців розглядають армію як спадщину авторитарного минулого Тайваню, і зайняті побудовою своєї професійної кар’єри. Сподіваючись, що Китай зупинять санкціями і американськими військами.
У суспільстві Тайваню дійсно дуже великі сподівання, що США їх захистить. Хоча Штати ніколи не брали на себе такого зобов’язання.
Від себе додам, що значна частина тайванського генералітету – за мирну інтеграцію з Китаєм, і у випадку збройного конфлікту воювати не будуть. Яка їх частина – достеменно важко сказати. Але може таке статися, що боєздатною виявиться 30% армії Тайваню.
https://www.wsj.com/articles/taiwan-military-readiness-china-threat-us-defense-11635174187?mod=hp_lead_pos5
===
Roman Ponomarenko
Не дивно. Наслідки десятилітть миру та заможного "західного засобу життя". Тому звісно, вони воювати не хочуть (як і південні корейці, між іншим). А з іншого боку - навіть якщо б армія Тайваню мала б видатну та унікальну боєздатність, у випадку широкомасштабного вторгнення вона б все одно жодних шансів не мала. Острів невеликий, немає простору для маневру, а стаціонарну оборону узбережжя легко зметуть літаками та корабельними гарматами і ракетами. Захист Тайваню (як і згадуваної Південної Кореї) - це система союзів з іншими потужними країнами. А власна армія тут швидше допоміжний фактор для самозаспокоєння і пропаганди.
Wall Street Journal опублікував матеріал про поганий стан тайванської армії. Віддалено нагадує початок 14-го року у нас, як по моральній та технічній готовності, такі по сподіваннях на Захід.
Пишуть про слабку підготовку призовників та низький моральний дух резервістів. Мовляв, в армії вони лише підмітають плац та фарбують бордюри. Призовники знаходять способи відкосити, спеціально набравши вагу.
У армії є ядро гарно підготовлених військових, але загалом збройні сили страждають від недофінансування та бюрократії.
Раніше Тайвань вимагав близько двох років обов’язкової служби для чоловіків. Зараз на це потрібно тільки чотири місяці. Після цього вони стають резервістами, і деякі, хоча й не всі, знову викликаються кожні один-два роки на курси підвищення кваліфікації, які зазвичай тривають п’ять-сім днів.
Плани поступового припинення призову на військову службу були зупинені через труднощі із залученням контрактників: «дорослі чоловіки на Тайвані насправді не хочуть битися».
Опитування 2019 року показало, що близько половини тайванців були б готові воювати, але більшість не очікує, що їм коли-небудь доведеться це робити.
Багато молодих тайванців розглядають армію як спадщину авторитарного минулого Тайваню, і зайняті побудовою своєї професійної кар’єри. Сподіваючись, що Китай зупинять санкціями і американськими військами.
У суспільстві Тайваню дійсно дуже великі сподівання, що США їх захистить. Хоча Штати ніколи не брали на себе такого зобов’язання.
Від себе додам, що значна частина тайванського генералітету – за мирну інтеграцію з Китаєм, і у випадку збройного конфлікту воювати не будуть. Яка їх частина – достеменно важко сказати. Але може таке статися, що боєздатною виявиться 30% армії Тайваню.
https://www.wsj.com/articles/taiwan-military-readiness-china-threat-us-defense-11635174187?mod=hp_lead_pos5
===
Roman Ponomarenko
Не дивно. Наслідки десятилітть миру та заможного "західного засобу життя". Тому звісно, вони воювати не хочуть (як і південні корейці, між іншим). А з іншого боку - навіть якщо б армія Тайваню мала б видатну та унікальну боєздатність, у випадку широкомасштабного вторгнення вона б все одно жодних шансів не мала. Острів невеликий, немає простору для маневру, а стаціонарну оборону узбережжя легко зметуть літаками та корабельними гарматами і ракетами. Захист Тайваню (як і згадуваної Південної Кореї) - це система союзів з іншими потужними країнами. А власна армія тут швидше допоміжний фактор для самозаспокоєння і пропаганди.