![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanАлі Татар-заде
не так давно я порівнював ставлення до своєї давнини, преісторії, в Китаї та Україні. Порівнювати є багато чого.
Як українців надресирували сміятися з цілком наукового визначення "Давня Україна", "Прадавня Україна" - порівняй це з "Давній Китай":
над першим прийнято голосно реготати, закидуючи голову донеба і видаючи саркастичні звуки, а потім відсміявшись пояснювати, що слово "Україна" не таке давнє, як думають "ті хто виводить українців від пітекантропів".
Про сполучення "Давній Китай" ніхто так не робить - ані самі китайці, ані білі варвари,
хоча до всіх слів що позначають "Китай" (Чина, Сіна, Хіна ітд) претензій значно більше і вони новітніші -
але ні, тут в любителя посміятися вмикається здоровий глузд і він розуміє "іносказательность" цього сполучення.
"А как еще сказать?". - справді, а как еще?
от "Давню Україну" можна, відсміявшись, звати різними евфемизмами: Северное Причерноморье, Южнорусская степь, Циркумпонтийский земляной разлом, нарешті просто "Древняя Россия", або її "югозападний край". Китай же так не пообзиваєш.
ну а тепер дещо цікаве.
Навіть після такого порівняння в голові мцно працює штамп:
"ну ти порівняв, Алі, хрін із перцем".
Де Україна а де Китай.
Скільки років Китаєві, а скільки Україні.
і тут я дістаю маленький записник і прошу слідкувати за датами.
3162–2698 до нашої ери.
Прадавній Китай.
Епоха перших імператорів. Власне, навіть не імператори, а якісь перші люди, чиї імена нам відомі
Перші 200 літ цього періоду правили Ючао та/або Дачао, які навчили людей Китая ... будувати доми з дерев, щоби ховатись від диких звірів.
Наступні 110 років дехто Сюйжень (людина-камінь) навчив людей Китая викресати вогонь з каменя.
І ще наступні 115 років новий правитель, Фусі, винайшов музику, вимірювальні прилади, приручення дикого звіра і шовкопрядіння.
Щоправда, всі ці люди були дивні: шкіра в них була зеленувата, голова нагадувала бичачу, а ніс - тигрячий.
Але йдемо далі.
Наступний правитель Шеньнун / Яньді винайшов просо, ліки, землеробство, далеку обмінну торгівлю.
Знаєте, тут особливо цікаво як він винайшов ліки.
Під час торговлі і мандрів мешканці Країни Білих Людей (цікаво, хто це такі?) подарували чарівну звірюшку, яка могла нюхати рослини і визначати, які з них їсти, якими лікуватися і які отруйні.
Я припиню на цьому пересказ легендарної історії Давнього Китая.
Я знову нагадаю дати: все це (і ще багато чого) відбулось там за традицією в 3162–2698 до нашої ери.
Ну, плохонька поки що цівілізація, люди тільки відкрили для себе що таке звірі і трави, дерева і вогонь.
Але яка є.
А що було в той час, строго науково, в Давній (ха-ха) Україні (ха-ха-ха)?
Ну звісно ж Трипільска (три рази ха-ха) цівілізація (над цім словом рекомендується сміятися подовше).
3150—2650 ВС
це у нас що?
це пізній, останній період Трипільської культури.
Коли вона вже "всьо".
Котилась до занепаду.
смішні глечики. смішні фігурки. смішне колесо, смішне розвинуте землеробство, розвинене скотарство і смішні міста, які ми звемо немістами, щоби не подумали, що йдеться справді про міста.
просто порівняйте дати 🙂
не так давно я порівнював ставлення до своєї давнини, преісторії, в Китаї та Україні. Порівнювати є багато чого.
Як українців надресирували сміятися з цілком наукового визначення "Давня Україна", "Прадавня Україна" - порівняй це з "Давній Китай":
над першим прийнято голосно реготати, закидуючи голову донеба і видаючи саркастичні звуки, а потім відсміявшись пояснювати, що слово "Україна" не таке давнє, як думають "ті хто виводить українців від пітекантропів".
Про сполучення "Давній Китай" ніхто так не робить - ані самі китайці, ані білі варвари,
хоча до всіх слів що позначають "Китай" (Чина, Сіна, Хіна ітд) претензій значно більше і вони новітніші -
але ні, тут в любителя посміятися вмикається здоровий глузд і він розуміє "іносказательность" цього сполучення.
"А как еще сказать?". - справді, а как еще?
от "Давню Україну" можна, відсміявшись, звати різними евфемизмами: Северное Причерноморье, Южнорусская степь, Циркумпонтийский земляной разлом, нарешті просто "Древняя Россия", або її "югозападний край". Китай же так не пообзиваєш.
ну а тепер дещо цікаве.
Навіть після такого порівняння в голові мцно працює штамп:
"ну ти порівняв, Алі, хрін із перцем".
Де Україна а де Китай.
Скільки років Китаєві, а скільки Україні.
і тут я дістаю маленький записник і прошу слідкувати за датами.
3162–2698 до нашої ери.
Прадавній Китай.
Епоха перших імператорів. Власне, навіть не імператори, а якісь перші люди, чиї імена нам відомі
Перші 200 літ цього періоду правили Ючао та/або Дачао, які навчили людей Китая ... будувати доми з дерев, щоби ховатись від диких звірів.
Наступні 110 років дехто Сюйжень (людина-камінь) навчив людей Китая викресати вогонь з каменя.
І ще наступні 115 років новий правитель, Фусі, винайшов музику, вимірювальні прилади, приручення дикого звіра і шовкопрядіння.
Щоправда, всі ці люди були дивні: шкіра в них була зеленувата, голова нагадувала бичачу, а ніс - тигрячий.
Але йдемо далі.
Наступний правитель Шеньнун / Яньді винайшов просо, ліки, землеробство, далеку обмінну торгівлю.
Знаєте, тут особливо цікаво як він винайшов ліки.
Під час торговлі і мандрів мешканці Країни Білих Людей (цікаво, хто це такі?) подарували чарівну звірюшку, яка могла нюхати рослини і визначати, які з них їсти, якими лікуватися і які отруйні.
Я припиню на цьому пересказ легендарної історії Давнього Китая.
Я знову нагадаю дати: все це (і ще багато чого) відбулось там за традицією в 3162–2698 до нашої ери.
Ну, плохонька поки що цівілізація, люди тільки відкрили для себе що таке звірі і трави, дерева і вогонь.
Але яка є.
А що було в той час, строго науково, в Давній (ха-ха) Україні (ха-ха-ха)?
Ну звісно ж Трипільска (три рази ха-ха) цівілізація (над цім словом рекомендується сміятися подовше).
3150—2650 ВС
це у нас що?
це пізній, останній період Трипільської культури.
Коли вона вже "всьо".
Котилась до занепаду.
смішні глечики. смішні фігурки. смішне колесо, смішне розвинуте землеробство, розвинене скотарство і смішні міста, які ми звемо немістами, щоби не подумали, що йдеться справді про міста.
просто порівняйте дати 🙂