Igor Baryshev · О "союзе" рф и лукашендии
Dec. 15th, 2021 08:22 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Тут Усатый Никто разразился планов громадьём о совместном с путиным будущем детище - новом союзе двух самых прекрасных стран, "а все остальные страны им завидуют" - ну, перефразируя текст из "наша раша". Говорит, возьмут они от ссср всё самое лучшее, учтут все ошибки Евросоюза, и сделают своё вот это вот.
Пропустим подробности этих мечтаний, хотя там есть над чем поржать, и обратим внимание на одно явно бросающееся в глаза обстоятельство: речь идёт о создании некоего субъекта международного права, и если на документе о его создании будет стоять подпись этого самого Усатого Никто, то перспективы его признания другими странами будут крайне сомнительны. А признание будет нужно. Несмотря на просто кричащую неадекватность московского фюрера и его минского подфюрерника, думаю, всё-таки, вряд ли они пойдут на такой вариант. Похоже, у них есть некое решение, позволяющее не пытаться впихнуть мировому сообществу невпихуемое, и в этой связи обращает на себя внимание немного подзабытые за месяц-другой-третий рассуждения Усатого Никто о грядущей реформе, суть которой состоит в передаче всей полноты власти некоему сходняку под названием "госсовет". И всё выглядит таким образом, что нелегитимный и незаконный узурпатор сейчас просто выполняет подготовительную работу по проведению аншлюса Беларуси москвой в форме создания этого самого"союза", поскольку именно он лучше всего подходит на эту роль, чётко знает что нужно, чтобы было "всё правильно", и чтобы это "всё правильно" устраивало путина. И к финалу этой подготовительной работы в Беларуси будет сыгран спектакль с чем-то вроде конституционной реформы и избрания "госсовета", номинальный глава которого и подпишет долгожданный макумент, обеспечив его легитимность.
А дальше - славный путь в светлое советское будущее, теряющееся в покрытых ватными туманами дальних далях.
Эдакий манёвр в стиле #всехпереиграл, короче.
И, судя по всему, всё это должно произойти уже довольно скоро, и самое интересное в нём будет упомянутая попытка легитимации через "конституционную реформу", точнее не то, что будет происходить внутри поребрика, удлинившегося на протяженность украинско-беларусской границы, а что в этой связи будет иметь место на Западе: признают или не признают? И если признают, то с какими оговорками, или же без таковых?
Вот посмотрим.
=====
Oleksiy Nesterenko
Вчора о 20:49 ·
До звинувачень щодо Меркель все ж варто ставитися обережно. Так, блокування поставок вже придбаної зброї було абсолютно підлим вчинком і має бути поясненим як Німеччиною, так і підбитими нею специфічно мислячими Нідерландами.
Проте все ж головним двигуном міжнародної допомоги нам у протистоянні російський агресії виступають США, до яких приєдналася і Велика Британія.
А вже потім Європа, яку тільки зараз завдяки проактивним діям США вдалося згребти до купи, і навіть витиснути з неї консолідовану позицію.
Злив інформації щодо Меркель саме зараз, після чітких заяв нового німецького уряду щодо Північного потоку 2 і агресії Росії, може бути спробою запалити зраду всередині НАТО, яке НЕ МОГЛО НЕ ЗНАТИ ВЕСЬ ЦЕЙ ЧАС про блокування Німеччиною військової допомоги Україні.
Просто тому, що Німеччина діяла суворо згідно з внутрішніми бюрократичними процедурами Альянсу, офіційно оформивши свою позицію.
Так, на російських БПЛА стоять німецькі двигуни. Так, Siemens ПОСТАВИЛА через своїх російських партнерів газові турбіни для електростанцій в окупованому Криму, і вони свідомо це робили, а в уряді Німеччини ЗНАЛИ кому і для чого турбіни призначені.
Так, міст через Керченську протоку Росія нізащо не побудувала б без нідерландських інженерів-проєктувальників, які і рішення інженерні знайшли (фактично від одного берега до другого вся конструкція мосту на дні спирається на такий собі "канат", закріплений на берегах, який зняв проблему кріплення свай в пустотне дно протоки), і виконали частину робіт під прикриттям.
Це срана політика. Те, що виглядає, як опосердковане сприяння Німеччини Меркель російській агресії проти України, і є таким сприянням. Проте Німеччина Меркель також докладала значних зусиль для стримування Кремля у вкрай небезпечних ситуаціях, коли США Обами ховали голову в пісок, США Трампа гралися в ігри російських спецслужб, а США Байдена нарешті встигає і Байдена час від часу будити, і нарешті ефективно зібрати до купи лідерів цивілізованого світу включно з Італією (о мама міа, щось в лісі здохло?!).
А ще є Угорщина, Болгарія, Сербія з відверто промосковськими режимами.
Я про те, що Меркель недарма пригадали її дії. Бо ціль - не "фрау Риббентроп", а єдність Альянсу, яка почала повертатися.
Україна опинилася в дорослому світі. Опинилася такою, яка є.
І існуватиме доти, доки чинитиме опір, не зважаючи на зраду, слабкість чи цинізм "партнерів".
Німеччина - не союзник України. І ніколи ним жде-факто не була. Німеччина - зацікавлена особа, яка грає у власних інтересах. На наше величезне щастя, у своїх діях вона спирається на міжнародне право, від збереження якого залежить її економічне процвітання і роль в світовій економіці.
Це і є стратегічна перевага України.
===
Igor Baryshev
Не стоит забывать, что путин большой любитель подковёрных "договорённостей". Собственно, "минские договорённости" не зря имеют изначально именно это название.
Поэтому исключать наличие таковых с Германией (а прецедент имени Молотова-Риббентропа никуда не делся) - уж никак не стоит.
Кстати, как там фрау называли в 2014-м, а?)
И как тут не вспомнить это путинское "так мы же договорились!", произнесённое в Минске в том же 14-м, когда подписывался "комплекс мер" и адресованное тогдашнему нашему "президенту мира"?)
Но не будем увлекаться конспирологией. Пакт Молотова-Риббентропа во всей его прелести всплыл только в 80-х. Через сорок лет после окончания ВМВ. Подождём лет сорок - узнаем наверняка. Ну, или, если повезёт, то раньше)
Пропустим подробности этих мечтаний, хотя там есть над чем поржать, и обратим внимание на одно явно бросающееся в глаза обстоятельство: речь идёт о создании некоего субъекта международного права, и если на документе о его создании будет стоять подпись этого самого Усатого Никто, то перспективы его признания другими странами будут крайне сомнительны. А признание будет нужно. Несмотря на просто кричащую неадекватность московского фюрера и его минского подфюрерника, думаю, всё-таки, вряд ли они пойдут на такой вариант. Похоже, у них есть некое решение, позволяющее не пытаться впихнуть мировому сообществу невпихуемое, и в этой связи обращает на себя внимание немного подзабытые за месяц-другой-третий рассуждения Усатого Никто о грядущей реформе, суть которой состоит в передаче всей полноты власти некоему сходняку под названием "госсовет". И всё выглядит таким образом, что нелегитимный и незаконный узурпатор сейчас просто выполняет подготовительную работу по проведению аншлюса Беларуси москвой в форме создания этого самого"союза", поскольку именно он лучше всего подходит на эту роль, чётко знает что нужно, чтобы было "всё правильно", и чтобы это "всё правильно" устраивало путина. И к финалу этой подготовительной работы в Беларуси будет сыгран спектакль с чем-то вроде конституционной реформы и избрания "госсовета", номинальный глава которого и подпишет долгожданный макумент, обеспечив его легитимность.
А дальше - славный путь в светлое советское будущее, теряющееся в покрытых ватными туманами дальних далях.
Эдакий манёвр в стиле #всехпереиграл, короче.
И, судя по всему, всё это должно произойти уже довольно скоро, и самое интересное в нём будет упомянутая попытка легитимации через "конституционную реформу", точнее не то, что будет происходить внутри поребрика, удлинившегося на протяженность украинско-беларусской границы, а что в этой связи будет иметь место на Западе: признают или не признают? И если признают, то с какими оговорками, или же без таковых?
Вот посмотрим.
=====
Oleksiy Nesterenko
Вчора о 20:49 ·
До звинувачень щодо Меркель все ж варто ставитися обережно. Так, блокування поставок вже придбаної зброї було абсолютно підлим вчинком і має бути поясненим як Німеччиною, так і підбитими нею специфічно мислячими Нідерландами.
Проте все ж головним двигуном міжнародної допомоги нам у протистоянні російський агресії виступають США, до яких приєдналася і Велика Британія.
А вже потім Європа, яку тільки зараз завдяки проактивним діям США вдалося згребти до купи, і навіть витиснути з неї консолідовану позицію.
Злив інформації щодо Меркель саме зараз, після чітких заяв нового німецького уряду щодо Північного потоку 2 і агресії Росії, може бути спробою запалити зраду всередині НАТО, яке НЕ МОГЛО НЕ ЗНАТИ ВЕСЬ ЦЕЙ ЧАС про блокування Німеччиною військової допомоги Україні.
Просто тому, що Німеччина діяла суворо згідно з внутрішніми бюрократичними процедурами Альянсу, офіційно оформивши свою позицію.
Так, на російських БПЛА стоять німецькі двигуни. Так, Siemens ПОСТАВИЛА через своїх російських партнерів газові турбіни для електростанцій в окупованому Криму, і вони свідомо це робили, а в уряді Німеччини ЗНАЛИ кому і для чого турбіни призначені.
Так, міст через Керченську протоку Росія нізащо не побудувала б без нідерландських інженерів-проєктувальників, які і рішення інженерні знайшли (фактично від одного берега до другого вся конструкція мосту на дні спирається на такий собі "канат", закріплений на берегах, який зняв проблему кріплення свай в пустотне дно протоки), і виконали частину робіт під прикриттям.
Це срана політика. Те, що виглядає, як опосердковане сприяння Німеччини Меркель російській агресії проти України, і є таким сприянням. Проте Німеччина Меркель також докладала значних зусиль для стримування Кремля у вкрай небезпечних ситуаціях, коли США Обами ховали голову в пісок, США Трампа гралися в ігри російських спецслужб, а США Байдена нарешті встигає і Байдена час від часу будити, і нарешті ефективно зібрати до купи лідерів цивілізованого світу включно з Італією (о мама міа, щось в лісі здохло?!).
А ще є Угорщина, Болгарія, Сербія з відверто промосковськими режимами.
Я про те, що Меркель недарма пригадали її дії. Бо ціль - не "фрау Риббентроп", а єдність Альянсу, яка почала повертатися.
Україна опинилася в дорослому світі. Опинилася такою, яка є.
І існуватиме доти, доки чинитиме опір, не зважаючи на зраду, слабкість чи цинізм "партнерів".
Німеччина - не союзник України. І ніколи ним жде-факто не була. Німеччина - зацікавлена особа, яка грає у власних інтересах. На наше величезне щастя, у своїх діях вона спирається на міжнародне право, від збереження якого залежить її економічне процвітання і роль в світовій економіці.
Це і є стратегічна перевага України.
===
Igor Baryshev
Не стоит забывать, что путин большой любитель подковёрных "договорённостей". Собственно, "минские договорённости" не зря имеют изначально именно это название.
Поэтому исключать наличие таковых с Германией (а прецедент имени Молотова-Риббентропа никуда не делся) - уж никак не стоит.
Кстати, как там фрау называли в 2014-м, а?)
И как тут не вспомнить это путинское "так мы же договорились!", произнесённое в Минске в том же 14-м, когда подписывался "комплекс мер" и адресованное тогдашнему нашему "президенту мира"?)
Но не будем увлекаться конспирологией. Пакт Молотова-Риббентропа во всей его прелести всплыл только в 80-х. Через сорок лет после окончания ВМВ. Подождём лет сорок - узнаем наверняка. Ну, или, если повезёт, то раньше)