![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanСтанислав Речинский
Рано или поздно, но старшие офицеры российской армии задумаются, почему они должны уничтожать свое будущее, будущее своих детей ради умирающего путина? Ситуация весьма напоминает историю с заговором полковника Штауффенберга. Понятно, что немецкое дворянство -- не ровня российским военным. Но чувство самосохранения наличествует даже у низших приматов. Чтобы не повторять ошибок Штауффенберга, удостоверьтесь точно, что путин отправился в ад. Нейтрализуйте Пригожина, Кадырова и высшее руководство их банд. Блокируйте штаб-квартиры ФСБ и военной разведки, "положите" связь, займите телевышки, нейтрализуйте генералитет. Заготовьте заявление для тв. Содержание: путин внезапно умер, после его смерти была попытка переворота со стороны Кадырова и Пригожина. Военные, для предотвращения смуты и гражданской войны вынуждены взять власть в свои руки. Все. Остальное -- потом. О начале операции никого не информируйте, в том числе иностранные посольства. Не расширяйте группу заговорщиков на людей малознакомых. В идеале, ядро заговорщиков должно состоять из выпускников одного училища. Дерзайте, пока не поздно
=====
Денис Казанский
Едва ли уже и в самой России хоть кто-то может обьяснить, для чего продолжаются эти террористические удары по Украине, которые превратились в бессмысленный ритуал. Раз в 2 недели дебилы выбрасывают на ветер несколько сотен миллионов долларов просто чтобы нарушить графики подачи электричества и убить случайных невинных людей. Про тотальный блэкаут и погружение Украины в каменный век перестали писать даже самые упоротые пропагандисты, понимая что этого не будет. Единственное, чего удалось добиться такими обстрелами российским военным преступникам - это увеличение поставок оружия Украине.
=====
Сергій Громенко
Хтось мав це зробити - ось я і зробив: прочитав пів сотні путінських статей, виступів та інтерв'ю, де він говорив про українців. Короткий висновок такий:
На першому етапі (два його президентські та один прем'єрський строк) Путін був змушений тримати себе в руках і визнавати цілковиту самостійність українського народу, щоправда, постійно акцентуючи на "братерстві" із росіянами, як це було прийнято в СРСР. На другому етапі (з 2013), коли Росія за пізнього Віктора Януковича готувалася поглинути Україну, а як це не вдалося – окупувала Крим, в кремлівському наративі з'явилися нові нотки. На додачу до "братських народів" на публіку вийшов "єдиний народ", хоча й в дуже обмеженій формі. Росіяни з українцями визнавалися одним цілим у далекому минулому, а в теперішньому кожен народ вважався окремим, хоч і братським. Третій етап (з 2019) охоплює собою зрілий путінізм і характеризується поступовим поглинанням "єдинонародним" міфом "братерського" міфу, і повномасштабне вторгнення тут нічого концептуально нового не додало, просто загострило формулювання.
Як я вже неоднарозово писав, я не вірю, що погляди Путіна змінилися у жорсткіший бік. Він не був раніше "просто корупціонером" і не став згодом кривавим маніяком, він завжди був таким. Згадайте "рязанський цукор" і другу Чечню, атомохід "Курськ", Беслан – Путіну одразу було плювати на життя людей і цілих країн. Тому ми спостерігаємо не еволюцію його поглядів, а зміну зовнішніх обставин, що дозволило йому більше не стримуватися. Допоки Україна виглядала недосяжною мрією – Путін був ввічливим. Коли з'явився шанс підкорити її повністю чи частково – у нього прорізалися зуби. А в добу пандемії та великої війни маски були остаточно скинуті. Тепер, коли він і так по лікоть у крові, немає сенсу приховувати свої справжні погляди, успадковані з часів праці у КГБ.
І проблема тут не в численних історичних помилках та логічних хибах Путіна, який не доводить тезу "українці та росіяни – один народ" за допомогою історичних аргументів, а розглядає минуле крізь призму цієї тези. Порочне коло, тобто використання в якості доказу того, що якраз і має бути доведене – не найгірше. Найжахливіше те, що віру у неіснування українців поділяють з Путіним більшість росіян. Якби у їхній свідомості ми були справді чужим народом, вони вибачили б нам і наше існування, і прагнення до самостійності. Але розгледівши в нас самих себе, вони поставилися до нашого державного будівництва як до розтаскування великої комуналки на маленькі окремі квартири. І щиро не розуміють, навіщо ми відгороджуємося – "харашо же жилі!"
Тож єдиний спосіб назавжди відвернути увагу росіян від українців – це переключити її на обговорення іншого питання. Наприклад: чи сибіряки – це росіяни?
Хай розбираються.
Повний текст із купою цитат для тих, у кого сталеві нерви https://gazeta.ua/articles/poglyad/_stavlennya-putina-do-ukrayinciv-ne-zminilosya-prosto-vin-perestav-prikidatisya/1129967
Рано или поздно, но старшие офицеры российской армии задумаются, почему они должны уничтожать свое будущее, будущее своих детей ради умирающего путина? Ситуация весьма напоминает историю с заговором полковника Штауффенберга. Понятно, что немецкое дворянство -- не ровня российским военным. Но чувство самосохранения наличествует даже у низших приматов. Чтобы не повторять ошибок Штауффенберга, удостоверьтесь точно, что путин отправился в ад. Нейтрализуйте Пригожина, Кадырова и высшее руководство их банд. Блокируйте штаб-квартиры ФСБ и военной разведки, "положите" связь, займите телевышки, нейтрализуйте генералитет. Заготовьте заявление для тв. Содержание: путин внезапно умер, после его смерти была попытка переворота со стороны Кадырова и Пригожина. Военные, для предотвращения смуты и гражданской войны вынуждены взять власть в свои руки. Все. Остальное -- потом. О начале операции никого не информируйте, в том числе иностранные посольства. Не расширяйте группу заговорщиков на людей малознакомых. В идеале, ядро заговорщиков должно состоять из выпускников одного училища. Дерзайте, пока не поздно
=====
Денис Казанский
Едва ли уже и в самой России хоть кто-то может обьяснить, для чего продолжаются эти террористические удары по Украине, которые превратились в бессмысленный ритуал. Раз в 2 недели дебилы выбрасывают на ветер несколько сотен миллионов долларов просто чтобы нарушить графики подачи электричества и убить случайных невинных людей. Про тотальный блэкаут и погружение Украины в каменный век перестали писать даже самые упоротые пропагандисты, понимая что этого не будет. Единственное, чего удалось добиться такими обстрелами российским военным преступникам - это увеличение поставок оружия Украине.
=====
Сергій Громенко
Хтось мав це зробити - ось я і зробив: прочитав пів сотні путінських статей, виступів та інтерв'ю, де він говорив про українців. Короткий висновок такий:
На першому етапі (два його президентські та один прем'єрський строк) Путін був змушений тримати себе в руках і визнавати цілковиту самостійність українського народу, щоправда, постійно акцентуючи на "братерстві" із росіянами, як це було прийнято в СРСР. На другому етапі (з 2013), коли Росія за пізнього Віктора Януковича готувалася поглинути Україну, а як це не вдалося – окупувала Крим, в кремлівському наративі з'явилися нові нотки. На додачу до "братських народів" на публіку вийшов "єдиний народ", хоча й в дуже обмеженій формі. Росіяни з українцями визнавалися одним цілим у далекому минулому, а в теперішньому кожен народ вважався окремим, хоч і братським. Третій етап (з 2019) охоплює собою зрілий путінізм і характеризується поступовим поглинанням "єдинонародним" міфом "братерського" міфу, і повномасштабне вторгнення тут нічого концептуально нового не додало, просто загострило формулювання.
Як я вже неоднарозово писав, я не вірю, що погляди Путіна змінилися у жорсткіший бік. Він не був раніше "просто корупціонером" і не став згодом кривавим маніяком, він завжди був таким. Згадайте "рязанський цукор" і другу Чечню, атомохід "Курськ", Беслан – Путіну одразу було плювати на життя людей і цілих країн. Тому ми спостерігаємо не еволюцію його поглядів, а зміну зовнішніх обставин, що дозволило йому більше не стримуватися. Допоки Україна виглядала недосяжною мрією – Путін був ввічливим. Коли з'явився шанс підкорити її повністю чи частково – у нього прорізалися зуби. А в добу пандемії та великої війни маски були остаточно скинуті. Тепер, коли він і так по лікоть у крові, немає сенсу приховувати свої справжні погляди, успадковані з часів праці у КГБ.
І проблема тут не в численних історичних помилках та логічних хибах Путіна, який не доводить тезу "українці та росіяни – один народ" за допомогою історичних аргументів, а розглядає минуле крізь призму цієї тези. Порочне коло, тобто використання в якості доказу того, що якраз і має бути доведене – не найгірше. Найжахливіше те, що віру у неіснування українців поділяють з Путіним більшість росіян. Якби у їхній свідомості ми були справді чужим народом, вони вибачили б нам і наше існування, і прагнення до самостійності. Але розгледівши в нас самих себе, вони поставилися до нашого державного будівництва як до розтаскування великої комуналки на маленькі окремі квартири. І щиро не розуміють, навіщо ми відгороджуємося – "харашо же жилі!"
Тож єдиний спосіб назавжди відвернути увагу росіян від українців – це переключити її на обговорення іншого питання. Наприклад: чи сибіряки – це росіяни?
Хай розбираються.
Повний текст із купою цитат для тих, у кого сталеві нерви https://gazeta.ua/articles/poglyad/_stavlennya-putina-do-ukrayinciv-ne-zminilosya-prosto-vin-perestav-prikidatisya/1129967