![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Benedict Venediktov
Во временно оккупированной Луганской области вчера был объявлен траур. Приспущены флаги, по местному телеканалу все ведущие были в черном, в увеселительных заведениях города играл исключительно рекви Моцарта.
Происзодило это всё из-за субботниз событий в Лисичанске, где в ресторане ракетным ударом была уничтожена большая группа высокопоставленных сепаратистов.
За долгих десять лет войны, жители оккупированных территорий давно привыкли к многочисленным жертвам и кровью ещё двух десятков человек, никого не удивить. Мне не помнится, чтобы в связи с таким событием объявляли дни траура. Впрочем, я могу и ошибаться.
Во всяком случае, нынешний день траура, несколько моих осведомлённых собеседников увязывают исключительно с тем, что среди погибших оказался друг главы эленерии пасечника - целый министр МЧС.
"Во время жестокого обстрела пекарни в Лисичанске погиб министр чрезвычайных ситуаций Луганской Народной Республики, полковник Алексей Александрович Потелещенко", - написал Пасечник в своем Телеграм-канале.
Он отметил, что Потелещенко был "мужественным человеком с железным характером и огромной силой духа, защищал Луганскую Народную Республику в рядах Народной милиции, затем работал в Министерстве чрезвычайных ситуаций ЛНР, в течение года возглавлял Лисичанский государственный пожарно-спасательный отряд".
Свои соболезнования пасечник завершил словами:
"Мы обязательно отомстим врагу и за его гибель, и за смерти всех тех, кто стали жертвами бесчеловечного обстрела Лисичанска!"
Надо сказать, что в местных новостях, элитный ресторан в Лисичанске по-прежнему называют "пекарней". И никому из жителей страны Луганда, никто из власть имущих так и не потрудился объяснить чем занимался министр, как и еще несколько депутатов, в пекарне? Неужто булочки выпекали для российских боевиков?
Petro Shuklinov
"Чому ми маємо витрачати кошти на Євробачення". Ви мене не питали. Але відповідаю.
160 000 000 людей дивились Євробачення торік у всьому світі. Причому саме ті люди, які ходять на вибори - телеглядачі.
Можна купити дрони на витрачені 11 млн грн? Можна. Але нам треба не 11 млн грн на дрони. Нам треба €50 мільярдів від громадян Євросоюзу. €50 мільярдів - ви навіть суму таку собі уявити "вживу" не зможете.
А ще планується додатково €20 млрд на зброю. А ще кожна країна окремо формує багатомільярдні бюджети на зброю для України. Багаторічні програми. І все це залежить від одного - МЕДІЙНОСТІ України та СУСПІЛЬНОГО ЗАПИТУ на підтримку України.
Що треба, щоб нам давали ці кошти зараз, завтра, післязавтра? Щоб виборець в ЄС нас підтримував. Щоб виборець казав своєму політику: дивись, це українці, дай мої податки їм, купи їм зброю, я так хочу!
А що треба, щоб громадяни Євросоюзу так думали і цього хотіли? Мільйон друге відео про обстріли? Не дивляться. Все. Треба шукати шлях глибше. Треба бути розумнішими, щоб потрапити на перші шпальта ЗМІ у Євросоюзі. Треба, щоб вони нас розуміли. Щоб відчували. Щоб вважали нас однім цілим з ними.
Для цього з ними треба розмовляти. Причому оригінально. Бо нам треба підтримка сотень мільйонів людей, а не тільки якоїсь малої групи. І популярна музика - це найкоротший шлях прямо в серця та душі велитенських аудиторій. А нам це треба терміново. Бо люди по всій Європі втомлюються. Підтримка падає. І нам треба воювати за їх увагу.
Щоб отримувати мільярди та мільярди. Щоб отримувати зброю у кількостях, яку важко навіть мені уявити. Адже дуже просто уявити дрони за 11 млн грн. Дуже складно уявити десятки мільярдів та боротьбу за те, щоб їх отримати.
Тим, хто за дрони: я знаю ваш біль і розумію. Наша ватага зібрала, купила та передала більше 200 пікапів. І зараз споряджає мобільні групи для захисту шести міст сходу та півдня. Я знаю, як багато можна зробити для перемоги за 11 млн грн.
Але нам потрібні десятки мільярдів, квадратні кілометри зброї і підтримка сотень мільйонів громадян Євросоюзу.
Тому ми посилаємо наших найкращих кричати про нас та нашу боротьбу на весь світ. Тому ми витрачаємось на дипломатів. Тому ми витрачаємось на робочі поїздки політиків за кордон. Тому ми витрачаємось на культурне лоббі у всіх можливих формах. І неважливо, дивитесь ви Євробачення чи ні. Це - майданчик для нашого слова на всю Європу.
Щоб. У нас. Була. Зброя. Щоб. У нас. Були. Гроші. Багато грошей. Багато зброї. Так треба.
Во временно оккупированной Луганской области вчера был объявлен траур. Приспущены флаги, по местному телеканалу все ведущие были в черном, в увеселительных заведениях города играл исключительно рекви Моцарта.
Происзодило это всё из-за субботниз событий в Лисичанске, где в ресторане ракетным ударом была уничтожена большая группа высокопоставленных сепаратистов.
За долгих десять лет войны, жители оккупированных территорий давно привыкли к многочисленным жертвам и кровью ещё двух десятков человек, никого не удивить. Мне не помнится, чтобы в связи с таким событием объявляли дни траура. Впрочем, я могу и ошибаться.
Во всяком случае, нынешний день траура, несколько моих осведомлённых собеседников увязывают исключительно с тем, что среди погибших оказался друг главы эленерии пасечника - целый министр МЧС.
"Во время жестокого обстрела пекарни в Лисичанске погиб министр чрезвычайных ситуаций Луганской Народной Республики, полковник Алексей Александрович Потелещенко", - написал Пасечник в своем Телеграм-канале.
Он отметил, что Потелещенко был "мужественным человеком с железным характером и огромной силой духа, защищал Луганскую Народную Республику в рядах Народной милиции, затем работал в Министерстве чрезвычайных ситуаций ЛНР, в течение года возглавлял Лисичанский государственный пожарно-спасательный отряд".
Свои соболезнования пасечник завершил словами:
"Мы обязательно отомстим врагу и за его гибель, и за смерти всех тех, кто стали жертвами бесчеловечного обстрела Лисичанска!"
Надо сказать, что в местных новостях, элитный ресторан в Лисичанске по-прежнему называют "пекарней". И никому из жителей страны Луганда, никто из власть имущих так и не потрудился объяснить чем занимался министр, как и еще несколько депутатов, в пекарне? Неужто булочки выпекали для российских боевиков?
Petro Shuklinov
"Чому ми маємо витрачати кошти на Євробачення". Ви мене не питали. Але відповідаю.
160 000 000 людей дивились Євробачення торік у всьому світі. Причому саме ті люди, які ходять на вибори - телеглядачі.
Можна купити дрони на витрачені 11 млн грн? Можна. Але нам треба не 11 млн грн на дрони. Нам треба €50 мільярдів від громадян Євросоюзу. €50 мільярдів - ви навіть суму таку собі уявити "вживу" не зможете.
А ще планується додатково €20 млрд на зброю. А ще кожна країна окремо формує багатомільярдні бюджети на зброю для України. Багаторічні програми. І все це залежить від одного - МЕДІЙНОСТІ України та СУСПІЛЬНОГО ЗАПИТУ на підтримку України.
Що треба, щоб нам давали ці кошти зараз, завтра, післязавтра? Щоб виборець в ЄС нас підтримував. Щоб виборець казав своєму політику: дивись, це українці, дай мої податки їм, купи їм зброю, я так хочу!
А що треба, щоб громадяни Євросоюзу так думали і цього хотіли? Мільйон друге відео про обстріли? Не дивляться. Все. Треба шукати шлях глибше. Треба бути розумнішими, щоб потрапити на перші шпальта ЗМІ у Євросоюзі. Треба, щоб вони нас розуміли. Щоб відчували. Щоб вважали нас однім цілим з ними.
Для цього з ними треба розмовляти. Причому оригінально. Бо нам треба підтримка сотень мільйонів людей, а не тільки якоїсь малої групи. І популярна музика - це найкоротший шлях прямо в серця та душі велитенських аудиторій. А нам це треба терміново. Бо люди по всій Європі втомлюються. Підтримка падає. І нам треба воювати за їх увагу.
Щоб отримувати мільярди та мільярди. Щоб отримувати зброю у кількостях, яку важко навіть мені уявити. Адже дуже просто уявити дрони за 11 млн грн. Дуже складно уявити десятки мільярдів та боротьбу за те, щоб їх отримати.
Тим, хто за дрони: я знаю ваш біль і розумію. Наша ватага зібрала, купила та передала більше 200 пікапів. І зараз споряджає мобільні групи для захисту шести міст сходу та півдня. Я знаю, як багато можна зробити для перемоги за 11 млн грн.
Але нам потрібні десятки мільярдів, квадратні кілометри зброї і підтримка сотень мільйонів громадян Євросоюзу.
Тому ми посилаємо наших найкращих кричати про нас та нашу боротьбу на весь світ. Тому ми витрачаємось на дипломатів. Тому ми витрачаємось на робочі поїздки політиків за кордон. Тому ми витрачаємось на культурне лоббі у всіх можливих формах. І неважливо, дивитесь ви Євробачення чи ні. Це - майданчик для нашого слова на всю Європу.
Щоб. У нас. Була. Зброя. Щоб. У нас. Були. Гроші. Багато грошей. Багато зброї. Так треба.