Полярне сяйво, полярне сяйво, подумаєш
May. 12th, 2024 09:14 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanDiana Makarova
Полярне сяйво, полярне сяйво, подумаєш, ми через це полярне сяйво регулярно як через арку на Прорізній ходимо, у нас боліди в Києві щотижня падають, а при світлі кульових блискавок ми читаємо, коли електрику вимикають.
Сторінки перелистує штучний розум.
... іноді здається, що кінець світу давно настав, просто ми, як завжди, початок пропустили. Бо в нас війна і посівна.
Огород вирішили не саджати. В нас війна, коли той огород порати. Пустили все під газон, дай Боже встигати стригти. Хіба квіточок посадили, та й усе.
Вчора дзвінок:
- Ми до вас в неділю приїдемо, розсади привеземо.
Ну, я думаю - ромашки там, астрочки. Чорнобривців, може. Бо коли мені ту квіткову розсаду вирощувати? Дай Боже встигнути втикати та іноді полив включати.
- А що там, що там? - питаюсь.
- Ну, як що. Помідори, перець, капусточка. Того-сього всякого.
Так в мене ж і огороду немає!
Так коли ж мені ото поратись?
У мене війна, між іншим.
- Нічого не знаю, розсаду веземо.
А ви кажете, полярне сяйво. Тут машину на фронт гнати, квадроцикл приймати і на фронт гнати, розсаду тепер саджати.
Де там той кінець світу? Женіть його на нас. Ми його в ТЦК направимо, а якщо непридатний - приставимо до посівної.
І щодо інопланетян.
Ми, канєшно, розуміємо, що в нас тут цікавий серіал. Так, що летючі тарілки іноді з гальорки падають. Але якщо зустрінете дивних створінь десь в полі біля апарату тарілкової форми - теж на мене женіть.
В мене останні фронтові водії до воєнкоматів пішли.
І розсада не посаджена.
Нехай квитки відробляють.
А для ремонту їхнього двигуна я їм волонтерів піджену.
=====
Алі Татар-заде · до дня матері є суто американська історія.
У хлопця з південних штатів була улюблена матуся.
Хлопець вирішив її привітати оригінально - записати пісню, оскільки вже сам трохи бренчав гитарою і наспівував у своїх ... що там на півдні, не знаю? підворотнях?
Тоді був популярний і головне дешевий сервіс - платівка в одному примірнику. За помірну оплату ви записуєте щось на диск в готовій для всього студії.
Та ніхто не знав, що на всякий випадок за стінкою сидить музичний продюсер - мисливець за головами.
Шансів майже нуль, проте в Алабамі тій же, знаєте, щоби виловити крокодила, треба годинами сидіти в засідці, інакше діла не буде.
І от йому так сподобалась пісня "Все добре, матусю", що її співав хлопець.
Вибіг і каже: хочемо вас записувати, ви можете щось іще?
Ну, той міг щось іще.
Коротше, став знаменитий. Ви його знаєте.
Полярне сяйво, полярне сяйво, подумаєш, ми через це полярне сяйво регулярно як через арку на Прорізній ходимо, у нас боліди в Києві щотижня падають, а при світлі кульових блискавок ми читаємо, коли електрику вимикають.
Сторінки перелистує штучний розум.
... іноді здається, що кінець світу давно настав, просто ми, як завжди, початок пропустили. Бо в нас війна і посівна.
Огород вирішили не саджати. В нас війна, коли той огород порати. Пустили все під газон, дай Боже встигати стригти. Хіба квіточок посадили, та й усе.
Вчора дзвінок:
- Ми до вас в неділю приїдемо, розсади привеземо.
Ну, я думаю - ромашки там, астрочки. Чорнобривців, може. Бо коли мені ту квіткову розсаду вирощувати? Дай Боже встигнути втикати та іноді полив включати.
- А що там, що там? - питаюсь.
- Ну, як що. Помідори, перець, капусточка. Того-сього всякого.
Так в мене ж і огороду немає!
Так коли ж мені ото поратись?
У мене війна, між іншим.
- Нічого не знаю, розсаду веземо.
А ви кажете, полярне сяйво. Тут машину на фронт гнати, квадроцикл приймати і на фронт гнати, розсаду тепер саджати.
Де там той кінець світу? Женіть його на нас. Ми його в ТЦК направимо, а якщо непридатний - приставимо до посівної.
І щодо інопланетян.
Ми, канєшно, розуміємо, що в нас тут цікавий серіал. Так, що летючі тарілки іноді з гальорки падають. Але якщо зустрінете дивних створінь десь в полі біля апарату тарілкової форми - теж на мене женіть.
В мене останні фронтові водії до воєнкоматів пішли.
І розсада не посаджена.
Нехай квитки відробляють.
А для ремонту їхнього двигуна я їм волонтерів піджену.
=====
Алі Татар-заде · до дня матері є суто американська історія.
У хлопця з південних штатів була улюблена матуся.
Хлопець вирішив її привітати оригінально - записати пісню, оскільки вже сам трохи бренчав гитарою і наспівував у своїх ... що там на півдні, не знаю? підворотнях?
Тоді був популярний і головне дешевий сервіс - платівка в одному примірнику. За помірну оплату ви записуєте щось на диск в готовій для всього студії.
Та ніхто не знав, що на всякий випадок за стінкою сидить музичний продюсер - мисливець за головами.
Шансів майже нуль, проте в Алабамі тій же, знаєте, щоби виловити крокодила, треба годинами сидіти в засідці, інакше діла не буде.
І от йому так сподобалась пісня "Все добре, матусю", що її співав хлопець.
Вибіг і каже: хочемо вас записувати, ви можете щось іще?
Ну, той міг щось іще.
Коротше, став знаменитий. Ви його знаєте.