don_katalan

— «Котлѣтъı "по-колъхозъному" момѣнтально напомнятъ въкусъ дѣтства:
провѣрѣннъıй бабушкинъ рѣцѣптъ
Возьмитѣ свинiну (лопатку или друґую не сълишкомъ нѣжную мякоть), пѣрѣмѣлитѣ въ фаршъ,
объработайтѣ тѣмъ-же съпособомъ лукъ и чеснокъ.
Мясо посолитѣ, попѣрьчитѣ, пѣрѣмѣшайтѣ и отъправьтѣ на часъ въ холодильнiк.
Бѣлъıй батонъ обрѣжьтѣ от корки и замочитѣ въ водѣ.
Еґо должно бъıть чуть мѣньше половинъı объёма фарша.
Мякоть отожмитѣ, расътолкитѣ въ пюрѣ и добавьтѣ къ мясу.
Если оно получилось сълишкомъ плотнъıмъ, вълѣйтѣ нѣмнаґо любоґа бульона.
Тѣпѣрь съформируйтѣ шарiки, объваляйтѣ въ панiровкѣ и объжарьтѣ на сковородѣ до румяной корочки.
Подавать лучьше съ картофельнъıмъ пюрѣ и солѣнъıми оґурцами, пишетъ авторъ блоґа "Покулинарiмъ".
»
колись давно моя бабуся вперше потрапила в "проізвотсвтенную столовую".
По юности гадала, що там щось типу ресторану
З нею дружила зсильна балтійка.
Її давно нема на світі, але я чую її вимову, тому що бабуся часто її цитувала.
Балтійка побачила, що бабуся бере "котлети по колхозному" і порадила:
— Лутше взять ещьо хлєба.
Вона сказала двічі, але бабуся не зрозуміла і взяла і котлети, і хліба.
І лише коли почала їсти - відчула, що їсть хліб і хлібом заїдає.