Vassyl Trylis · ЩОБ БУТИ УКРАЇНЦЕМ
Jun. 30th, 2024 06:16 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
«Щоб бути українцем, треба не боятися смерті. Бо для того, щоб виростити нову ідентичність, треба відмовитися від старої. А це своєрідна смерть». (Роман Алімаскін, за дописом
olga Fanagey-Baranova.
Це справдї мудрість -- але мудрість молодого поколїння (віком десь до 50). Я захоплююсь його ентузїазмом, нацїленим на побудову (вирощування?) нової людини -- нового суспільства -- нової нацїї. І воно, оце молоде поколїння не боїться смерти, нї фізичної, нї метафізичної. Про ватну складову цього поколїння я не дбаю, бо вона, як водиться, піде за тим, хто краще слово скаже.
Його, творчого й дїєздатного молодого поколїння, як завжди, мало або дуже мало, але воно не тільки є, воно зростає. Здається, що повільно зростає, але це якраз ознака справжности. І, як водиться, небезпеки. Від бомб, від грошей, від власної необачности. Хочеться запобігти, застерегти, вберегти.
Так от, у цїй цитатї вже світиться перша пастка. А саме, слова про «нову ідентичність». Їх, звичайно, можна розуміти й так, і сяк. Але молодим завжди властиво розуміти це з романтичним наміром; «…до основанья, а затєм, ми новий, лучший мір построім,/ кто бил нїкем, тот станєт всєм».
Справжня нова ідентичність не виростає на порожньому місцї з благих намірів. Навіть перекотиполе зберігає в собі НАСЇННЯ – всю інформацїю про свій рід. І якщо зупиниться й дасть тому насїнню рости, то це й буде продовження роду. Якщо ж те перекотиполе пусте… «І ти, як пустеє перекотиполе, не знаєш, куди тебе вітер несе.» Це тільки алегорія, у людей усе набагато складнїше, але простота алегорії помагає не забувати головного.
Гей, молоді козаки й козачки! Не нехтуйте минулим свого роду. Воно, звісно, не повернеться, і то добре. Але його наука безцїнна. Без неї ви як були нїким, так нїким і залишитесь. Ви ж пам’ятаєте цю зовсїм свіжу науку: «Кто бил нїкєм, тот станєт всєм»? Зараз саме час роздивитись на отаке «все». Не уподібнюйтесь. Принаймнї добре подумайте, від чого ви відмовляєтесь, перш нїж згребете в кошик для сміття нашу страшну історію й нашу давню землеробську культуру.
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Це справдї мудрість -- але мудрість молодого поколїння (віком десь до 50). Я захоплююсь його ентузїазмом, нацїленим на побудову (вирощування?) нової людини -- нового суспільства -- нової нацїї. І воно, оце молоде поколїння не боїться смерти, нї фізичної, нї метафізичної. Про ватну складову цього поколїння я не дбаю, бо вона, як водиться, піде за тим, хто краще слово скаже.
Його, творчого й дїєздатного молодого поколїння, як завжди, мало або дуже мало, але воно не тільки є, воно зростає. Здається, що повільно зростає, але це якраз ознака справжности. І, як водиться, небезпеки. Від бомб, від грошей, від власної необачности. Хочеться запобігти, застерегти, вберегти.
Так от, у цїй цитатї вже світиться перша пастка. А саме, слова про «нову ідентичність». Їх, звичайно, можна розуміти й так, і сяк. Але молодим завжди властиво розуміти це з романтичним наміром; «…до основанья, а затєм, ми новий, лучший мір построім,/ кто бил нїкем, тот станєт всєм».
Справжня нова ідентичність не виростає на порожньому місцї з благих намірів. Навіть перекотиполе зберігає в собі НАСЇННЯ – всю інформацїю про свій рід. І якщо зупиниться й дасть тому насїнню рости, то це й буде продовження роду. Якщо ж те перекотиполе пусте… «І ти, як пустеє перекотиполе, не знаєш, куди тебе вітер несе.» Це тільки алегорія, у людей усе набагато складнїше, але простота алегорії помагає не забувати головного.
Гей, молоді козаки й козачки! Не нехтуйте минулим свого роду. Воно, звісно, не повернеться, і то добре. Але його наука безцїнна. Без неї ви як були нїким, так нїким і залишитесь. Ви ж пам’ятаєте цю зовсїм свіжу науку: «Кто бил нїкєм, тот станєт всєм»? Зараз саме час роздивитись на отаке «все». Не уподібнюйтесь. Принаймнї добре подумайте, від чого ви відмовляєтесь, перш нїж згребете в кошик для сміття нашу страшну історію й нашу давню землеробську культуру.