Borys Babin · ОБСЄ та Шахерезади
Jan. 14th, 2025 09:41 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanДнями мав нагоду почитати цікаве нове дослідження професора Себастьяна Пейруза з Університету Джорджа Вашингтона про діяльність підконтрольних державі "громадських структур" у міжнародних організаціях.
Воно було здійснене на прикладі багатостраждальної ОБСЄ та у першу чергу анексувало мій час через описані автором відповідні "кримські пригоди" підконтрольних агресорові структур.
Звісно, професор Пейруз консультувався під час написання свого дослідження з нашою Association of Reintegration of Crimea щодо верифікації даних про окремих кримських колаборантів, та його інтерв'ю для АРК з нагоди оприлюднення дослідження можна знайти у першому коментарі.
Втім, професор Пейруз висвітлив проблему ширше та глибше, й тому з його дослідження випливають цікаві висновки.
По-перше, "класичні" GONGO, які імітують на міжнародних майданчиках "неурядовий сектор", та фактично координуються авторитарними країнами, довели за останні десятиріччя свою неефективність у "великих питаннях", типу просування стратегічних цілей відповідної держави у конкретній організації та у міжнародних відносинах у цілому.
Зокрема ці діячі, як нескладно здогадатися, цілком "позбавлені маневру" та, як правило, не можуть грати у "народних дипломатів" по-справжньому, бо їм просто заборонена імпровізація й ініціативні дії (контакти, заяви, нетворкінг), без чого використовувати механізми міжнародних структур просто неможливо.
Тому й "єдиного фронту GONGO" від різних режимів проти демократичних країн, фундаментальних прав, вільних виборів, свобод слова, медіа та об'єднань у жодній міжнародній структурі так й не склалося. Й слава Богу.
Такі GONGO традиційно націлені насамперед на цькування реальної опозиції та правозахисників відповідної країни, та на фабрикацію пропагандистських заяв для "внутрішнього користування", але й у цих "прагматичних завданнях" практичні наслідки їх провокацій часто мізерні.
Ну а механічне відтворювання ними офіціозу відповідної держави "від імені трудящих" на міжнародних майданчиках узагалі нікого ніколи не цікавило та й не турбувало.
Хоча пам'ятаю й примітне виключення, коли одній представниці "неурядової асоціації переміщених осіб" одної з країн Кавказу вдалося в ОБСЄ своїм виступом про ворожий підступ розбудити практично усіх сплячих та думсерфячих дипломатів та пригорнути до себе неабияку увагу.
Втім, увага була не до тексту про пригноблених й нещасних жертв, а до суто особи, яка його озвучувала, радше до контрасту її луку типової шахської Шахерезади й вартості використаних брендів з жахами описуваної нею знедоленого життя у вигнанні.
Як то кажуть, творці цієї "правозахисниці" трохи "пересолили".
Втім, зазвичай представники типових GONGO це або дуже мляві персоналії, що суто "відбувають номер" або ж награні істероїди, які вважають, що їх хтось почує через заламування рук та закатування очей. Але ніт.
У цьому вимірі як раз "кримські" GONGO окупантів були примітні для професора Пейруза тим, що їх фінансування та підтримку не просто спецслужбами рф, але, у геть відкритому порядку "кримською владою" ніхто узагалі не приховував.
Й це було при тому, що "результат роботи" цих структур за десятиріччя окупації Криму був скоріш за усе для агресора від'ємним, а сама "міжнародна народна дипломатія" від росії в ОБСЄ та ООН поступово перетворилася на чисту клоунаду й після 2022 року поступово зав'яла.
Чому агресор ставився до цієї діяльності таким чином, хоча при цьому витрачав на неї значні ресурси, зрозуміти складно.
Але й професор Пейруз анонсував подальші дослідження GONGO на прикладі країн Центральної Азії, бо там він бачить більше цікавих сюжетів, коли тамтешнім "урядовим неурядовцям" вдалося хоч чогось виколядувати для своїх режимів.
Втім, за межею дослідження професора Пейруза залишилися модерні GONGO, які всіляко відкидають зв'язок з диктатурою власної країни та рядяться у "чисту опозицію". Але препарування такого роду кремлівських креатур, як любимо казати ми, професори, замість анжелюсу, має стати предметом наступних наукових досліджень.
Ну й звісно, що книга професора Пейруза вже на робочому столі місій демократичних країн в ОБСЄ.
Не перемикайтеся.
Воно було здійснене на прикладі багатостраждальної ОБСЄ та у першу чергу анексувало мій час через описані автором відповідні "кримські пригоди" підконтрольних агресорові структур.
Звісно, професор Пейруз консультувався під час написання свого дослідження з нашою Association of Reintegration of Crimea щодо верифікації даних про окремих кримських колаборантів, та його інтерв'ю для АРК з нагоди оприлюднення дослідження можна знайти у першому коментарі.
Втім, професор Пейруз висвітлив проблему ширше та глибше, й тому з його дослідження випливають цікаві висновки.
По-перше, "класичні" GONGO, які імітують на міжнародних майданчиках "неурядовий сектор", та фактично координуються авторитарними країнами, довели за останні десятиріччя свою неефективність у "великих питаннях", типу просування стратегічних цілей відповідної держави у конкретній організації та у міжнародних відносинах у цілому.
Зокрема ці діячі, як нескладно здогадатися, цілком "позбавлені маневру" та, як правило, не можуть грати у "народних дипломатів" по-справжньому, бо їм просто заборонена імпровізація й ініціативні дії (контакти, заяви, нетворкінг), без чого використовувати механізми міжнародних структур просто неможливо.
Тому й "єдиного фронту GONGO" від різних режимів проти демократичних країн, фундаментальних прав, вільних виборів, свобод слова, медіа та об'єднань у жодній міжнародній структурі так й не склалося. Й слава Богу.
Такі GONGO традиційно націлені насамперед на цькування реальної опозиції та правозахисників відповідної країни, та на фабрикацію пропагандистських заяв для "внутрішнього користування", але й у цих "прагматичних завданнях" практичні наслідки їх провокацій часто мізерні.
Ну а механічне відтворювання ними офіціозу відповідної держави "від імені трудящих" на міжнародних майданчиках узагалі нікого ніколи не цікавило та й не турбувало.
Хоча пам'ятаю й примітне виключення, коли одній представниці "неурядової асоціації переміщених осіб" одної з країн Кавказу вдалося в ОБСЄ своїм виступом про ворожий підступ розбудити практично усіх сплячих та думсерфячих дипломатів та пригорнути до себе неабияку увагу.
Втім, увага була не до тексту про пригноблених й нещасних жертв, а до суто особи, яка його озвучувала, радше до контрасту її луку типової шахської Шахерезади й вартості використаних брендів з жахами описуваної нею знедоленого життя у вигнанні.
Як то кажуть, творці цієї "правозахисниці" трохи "пересолили".
Втім, зазвичай представники типових GONGO це або дуже мляві персоналії, що суто "відбувають номер" або ж награні істероїди, які вважають, що їх хтось почує через заламування рук та закатування очей. Але ніт.
У цьому вимірі як раз "кримські" GONGO окупантів були примітні для професора Пейруза тим, що їх фінансування та підтримку не просто спецслужбами рф, але, у геть відкритому порядку "кримською владою" ніхто узагалі не приховував.
Й це було при тому, що "результат роботи" цих структур за десятиріччя окупації Криму був скоріш за усе для агресора від'ємним, а сама "міжнародна народна дипломатія" від росії в ОБСЄ та ООН поступово перетворилася на чисту клоунаду й після 2022 року поступово зав'яла.
Чому агресор ставився до цієї діяльності таким чином, хоча при цьому витрачав на неї значні ресурси, зрозуміти складно.
Але й професор Пейруз анонсував подальші дослідження GONGO на прикладі країн Центральної Азії, бо там він бачить більше цікавих сюжетів, коли тамтешнім "урядовим неурядовцям" вдалося хоч чогось виколядувати для своїх режимів.
Втім, за межею дослідження професора Пейруза залишилися модерні GONGO, які всіляко відкидають зв'язок з диктатурою власної країни та рядяться у "чисту опозицію". Але препарування такого роду кремлівських креатур, як любимо казати ми, професори, замість анжелюсу, має стати предметом наступних наукових досліджень.
Ну й звісно, що книга професора Пейруза вже на робочому столі місій демократичних країн в ОБСЄ.
Не перемикайтеся.