Vadim Labas · Принесу вам трохи зради.
Apr. 29th, 2025 04:27 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanЯк виявилось, в нас величезна проблема з розвідкою. І ця проблема нам дуже дорого коштує.
Ви всі читали книги, дивилися фільми, вивчали в історії про запеклі протистояння розвідок в отриманні технічної інформації ворога.
Кожна з протилежних сторін завжди намагається взнати про нові види озброєння, яке розробляє ворог. Чим швидше це стає відомо, тим більше часу є на розробку контр зброї, та аналогів. Логіка зрозуміла.
Так от, у нас такої роботи не проводиться від слова взагалі.
Вся робота в цьому напрямку звелася до "дочекатися коли прилетить і тоді шукати протидію", або " взнати кількість виготовлення в рік".
Зазвичай, від "прилетіло" і " розробили протидію" проходить мінімум пів року. І за цей період ми просто терпимо.
Найлегшим для розуміння буде приклад з антеною "Камета". Ця антена стоїть на ракетах, шахедах, кабах, інших видах бпла і так далі. В виконані "камета8" літала два роки. І, не дивлячись на те, що цілих трофеїв цієї антени в нас було купа, розробка протидії тривала понад рік. Після цього ми отримали трохи більше пів року доволі хороших показників протидії. Ви ж пам'ятаєте ті часи, коли шахеди самостійно вирішували літати на Білорусь. Або коли їх ганяли по полям, аж поки вони не втомлювалися і падали в безпечних місцях. Приблизно теж саме було і по ракетам. В ті часи відсоток успішного збиття перевищував 90%.
Сьогодні ворог змінив камету8 на камету12. І ППО демонструє приблизно 70% успішності.
Якщо дивитися на попередній досвід, то нам знадобиться рік, щоб знайти антидот. І за цей рік різниця в 20% показника ППО нам буде коштувати величезних втрат.
Щоб було, якби наша розвідка знала про цю розробку за рік до її першого застосування, та мала інформацію про її устрій? Мабуть ми б встигли щось розробити і тримати показник протидії на високому рівні. Та такої інформації у нас не було і результат ми всі бачимо.
Таких прикладів можна навести десятки. Та не можна навести жодний приклад коли ми за пів року-рік знали про розробку нового озброєння.
Чому так ?
Бо з такої роботи не зробиш піар. Ти не можеш вийти на пресс конференцію і пафосно заявити, що ми знаємо про новий вид зброї і розробляємо протидію. Ворог тоді закриє розробку і ніхто не побачить того. Мабуть це перша причина.
Це нікому не цікаво (не враховуючи пари інтузіастів), бо система працює на вирішення загроз, а не їх упередження. Ви не знайдете в державі програми, які працюють над цим. Є програми, які розробляють своє нове озброєння, є програми, які працюють над розробкою протидії існуючого озброєння, але нема програми, яка націлена на розробку озброєння яке з'явиться в короткому майбутньому.
Ми не хочемо бачити майбутнє і за цього втрачаємо тисячі життів, мільярди в грошах і сотні кілометрів своєї землі. Це дуже дорога розкіш, яку чогось ми вирішили мати.
=====
Валетов
За прошлую неделю имел массу разговоров со своими зарубежными друзьями и партнерами. Не скажу, что все, как один, но многие из их убеждали меня, что до конца апреля США решат вопросы с прекращением огня, долгосрочным перемирием и, в конце концов, с более-менее длительным миром между Россией и Украиной.
Он сможет, говорили мене и симпатики демократов, и симпатики консерваторов, включая трампистов и не трампистов.
Но брали меня глубокие сомнения по этому вопросу. И, как выяснилось, я оказался прав.
Первое и самое главное: у России и Путина нет ни одной причины, чтобы останавливаться. Переведенная на военные рельсы экономика только начала разгон и как минимум пару лет танки будут не вместо масла, а вместе с маслом.
Второе: гопник не получивший по морде в начале процесса оборзения, постепенно теряет берега на совсем. Его можно пугать, грозно рычать в его сторону, хмурить брови, топать ножками, но ему уже не страшно. Путин совершенно уверен в том, что нас додавит. Медленно постепенно доест.
Третье. У него есть проблема не только с техникой, но и с личным составом. Но технику они все-таки произведет, а личный состав мобилизуют. Это вам не наш "грозный" ТЦК, у них все отлично работает на поток, и мобилизация будет реальной насильственной мобилизацией, а не пародийным преследованием уклонистов. Есть "новые территории", там особо церемониться не будут, чай не Москва с Питером. И с возрастом проблем нет - кого надо, того и возьмут. И с рекрутингом пока справляются. Да, численность завербованных падает, но дураков много и желающие поменять конечности или жизнь на гробовые пока есть.
Ну, чего Путину вдруг соглашаться на Трамповские хотелки? Что Трамп ему в результате сделает?
Медленно ползут русские войска к административным границам Донецкой и Луганской области. С начала 23 года ползут к Покровску. Да, не вошли, не взяли, не стерли с лица земли. Но обязательно сотрут.
Что могут противопоставить американцы и европейцы?
Превратить Россию в корм для рыб, как сказал сегодня сенатор Кеннеди? Для этого нужен "час та натхнення" и соответствующий инструментарий. Прямого удара по Москве ждать не приходится, значит снова экономические санкции. Более жесткие, бьющие по нефтяному бизнесу, но не мгновенно действующие. У русских есть время. И, к сожалению, его у них больше, чем у нас.
Для того, чтобы дать нам приемлемый временной лаг, американцы должны нарастить поставки вооружений в разы, а источник такого нарастания пока не понятен - где взять то, что нужно произвести?
Можно еще ввести войска на нашу территорию. Но вероятность этого решения близка к нолю.
Или вернуть нам отобранное атомное оружие - Будапештский меморандум нарушен, основания для того, чтобы откатить назад есть.
Любое из этих решений ведет к эскалации конфликта. Никак не к миру или перемирию.
У проблемы нет мирного решения. Его и не было.
И это секрет Полишинеля.
Для того, чтобы вынудить РФ к миру, нужно иметь и силу и решительность ее применить. Сильных вокруг много - решительных мало. И проблема не в сложности принуждения, а в том, что мало кто способен на такой рискованный шаг.
Существует еще один совсем уж нехороший вариант - это просто повернуться и уйти заниматься своими проблемами. Он возможен. Американцы вполне способны так поступить.
А может им в голову придет начать принуждать нас - что тоже вовсе не исключено. Нас принудить проще. Офис простых решений при Трампе это отлично понимает.
Можно не заметить унижения - а то, что это унижение понятно всему миру - и начать прессовать нас, благо, рычаги на виду. Но это уж совсем за гранью разумности и порядочности.
Хотя... о чем это я? Когда в политике работала разумность и, тем более, порядочность?
В общем, ждем, пока проснется Трамп)
Ви всі читали книги, дивилися фільми, вивчали в історії про запеклі протистояння розвідок в отриманні технічної інформації ворога.
Кожна з протилежних сторін завжди намагається взнати про нові види озброєння, яке розробляє ворог. Чим швидше це стає відомо, тим більше часу є на розробку контр зброї, та аналогів. Логіка зрозуміла.
Так от, у нас такої роботи не проводиться від слова взагалі.
Вся робота в цьому напрямку звелася до "дочекатися коли прилетить і тоді шукати протидію", або " взнати кількість виготовлення в рік".
Зазвичай, від "прилетіло" і " розробили протидію" проходить мінімум пів року. І за цей період ми просто терпимо.
Найлегшим для розуміння буде приклад з антеною "Камета". Ця антена стоїть на ракетах, шахедах, кабах, інших видах бпла і так далі. В виконані "камета8" літала два роки. І, не дивлячись на те, що цілих трофеїв цієї антени в нас було купа, розробка протидії тривала понад рік. Після цього ми отримали трохи більше пів року доволі хороших показників протидії. Ви ж пам'ятаєте ті часи, коли шахеди самостійно вирішували літати на Білорусь. Або коли їх ганяли по полям, аж поки вони не втомлювалися і падали в безпечних місцях. Приблизно теж саме було і по ракетам. В ті часи відсоток успішного збиття перевищував 90%.
Сьогодні ворог змінив камету8 на камету12. І ППО демонструє приблизно 70% успішності.
Якщо дивитися на попередній досвід, то нам знадобиться рік, щоб знайти антидот. І за цей рік різниця в 20% показника ППО нам буде коштувати величезних втрат.
Щоб було, якби наша розвідка знала про цю розробку за рік до її першого застосування, та мала інформацію про її устрій? Мабуть ми б встигли щось розробити і тримати показник протидії на високому рівні. Та такої інформації у нас не було і результат ми всі бачимо.
Таких прикладів можна навести десятки. Та не можна навести жодний приклад коли ми за пів року-рік знали про розробку нового озброєння.
Чому так ?
Бо з такої роботи не зробиш піар. Ти не можеш вийти на пресс конференцію і пафосно заявити, що ми знаємо про новий вид зброї і розробляємо протидію. Ворог тоді закриє розробку і ніхто не побачить того. Мабуть це перша причина.
Це нікому не цікаво (не враховуючи пари інтузіастів), бо система працює на вирішення загроз, а не їх упередження. Ви не знайдете в державі програми, які працюють над цим. Є програми, які розробляють своє нове озброєння, є програми, які працюють над розробкою протидії існуючого озброєння, але нема програми, яка націлена на розробку озброєння яке з'явиться в короткому майбутньому.
Ми не хочемо бачити майбутнє і за цього втрачаємо тисячі життів, мільярди в грошах і сотні кілометрів своєї землі. Це дуже дорога розкіш, яку чогось ми вирішили мати.
=====
Валетов
За прошлую неделю имел массу разговоров со своими зарубежными друзьями и партнерами. Не скажу, что все, как один, но многие из их убеждали меня, что до конца апреля США решат вопросы с прекращением огня, долгосрочным перемирием и, в конце концов, с более-менее длительным миром между Россией и Украиной.
Он сможет, говорили мене и симпатики демократов, и симпатики консерваторов, включая трампистов и не трампистов.
Но брали меня глубокие сомнения по этому вопросу. И, как выяснилось, я оказался прав.
Первое и самое главное: у России и Путина нет ни одной причины, чтобы останавливаться. Переведенная на военные рельсы экономика только начала разгон и как минимум пару лет танки будут не вместо масла, а вместе с маслом.
Второе: гопник не получивший по морде в начале процесса оборзения, постепенно теряет берега на совсем. Его можно пугать, грозно рычать в его сторону, хмурить брови, топать ножками, но ему уже не страшно. Путин совершенно уверен в том, что нас додавит. Медленно постепенно доест.
Третье. У него есть проблема не только с техникой, но и с личным составом. Но технику они все-таки произведет, а личный состав мобилизуют. Это вам не наш "грозный" ТЦК, у них все отлично работает на поток, и мобилизация будет реальной насильственной мобилизацией, а не пародийным преследованием уклонистов. Есть "новые территории", там особо церемониться не будут, чай не Москва с Питером. И с возрастом проблем нет - кого надо, того и возьмут. И с рекрутингом пока справляются. Да, численность завербованных падает, но дураков много и желающие поменять конечности или жизнь на гробовые пока есть.
Ну, чего Путину вдруг соглашаться на Трамповские хотелки? Что Трамп ему в результате сделает?
Медленно ползут русские войска к административным границам Донецкой и Луганской области. С начала 23 года ползут к Покровску. Да, не вошли, не взяли, не стерли с лица земли. Но обязательно сотрут.
Что могут противопоставить американцы и европейцы?
Превратить Россию в корм для рыб, как сказал сегодня сенатор Кеннеди? Для этого нужен "час та натхнення" и соответствующий инструментарий. Прямого удара по Москве ждать не приходится, значит снова экономические санкции. Более жесткие, бьющие по нефтяному бизнесу, но не мгновенно действующие. У русских есть время. И, к сожалению, его у них больше, чем у нас.
Для того, чтобы дать нам приемлемый временной лаг, американцы должны нарастить поставки вооружений в разы, а источник такого нарастания пока не понятен - где взять то, что нужно произвести?
Можно еще ввести войска на нашу территорию. Но вероятность этого решения близка к нолю.
Или вернуть нам отобранное атомное оружие - Будапештский меморандум нарушен, основания для того, чтобы откатить назад есть.
Любое из этих решений ведет к эскалации конфликта. Никак не к миру или перемирию.
У проблемы нет мирного решения. Его и не было.
И это секрет Полишинеля.
Для того, чтобы вынудить РФ к миру, нужно иметь и силу и решительность ее применить. Сильных вокруг много - решительных мало. И проблема не в сложности принуждения, а в том, что мало кто способен на такой рискованный шаг.
Существует еще один совсем уж нехороший вариант - это просто повернуться и уйти заниматься своими проблемами. Он возможен. Американцы вполне способны так поступить.
А может им в голову придет начать принуждать нас - что тоже вовсе не исключено. Нас принудить проще. Офис простых решений при Трампе это отлично понимает.
Можно не заметить унижения - а то, что это унижение понятно всему миру - и начать прессовать нас, благо, рычаги на виду. Но это уж совсем за гранью разумности и порядочности.
Хотя... о чем это я? Когда в политике работала разумность и, тем более, порядочность?
В общем, ждем, пока проснется Трамп)