don_katalan

Алі Татар-заде
знаєте що, я передумав. Раніше by default уважалось, що мовою пропаганди на поневолені народи Ерефії має бути російська. Бо ж як ще інакше. Бо ж общепонятна. Бо імперське минуле.
Але добре поміркувавши, я дійшов висновку, що цілком упораються три мови:
- англійська
- рідна (в кожному випадку своя)
- українська
Чому пропаганда має вестись на рідній мові пригніченого - пояснювати, вважаю, не треба.
Чому англійська. Насьогодні мало-мальські грамотна людина вміє щось цією мовою. Це цілком стосується і національної, скажемо так, інтелігенції на просторах імперіалістичної Ерефії. В той же час, інформація простою англійською буде легко зрозуміла людям у всіх кінцях світу, безвідносно до їх походження, та легше адаптує їх до реалій конкретного регіону.
Чому українська. Будете сміятись, але саме тому, що не російська. Для пригнічених народів Ерефії російська мова - мова колоніалізму. Використання її в якості пропаганди та контр-пропаганди тільки підсилюватиме статус російської мови, тобто в кінцевому підсумку - підживлюватиме те, проти чого і слід боротись: незамінність російської та її "безальтернативність". Українська мова, у спрощеному вигляді, без особливих мовних викрутасів, позбавлена всіх ціх вад. Разом з тим, вона доволі ліквідна для аудиторії, яка знає російську мову, варто лише трохи піднапружитись. А піднапружитись, гадаю, внутрішньо готова кожна людина, якій болить за визволення своєї нації. Українська може стати справжньою "мовою дружби" (місія яку приписувала радянська пропаганда російській) або суто технично - "мовою заколоту". Давно помічено, що росіянські тролі та особисти, хоч і вимушені часто користуватись українською в умовах інформвійни, роблять це з відразою, оскільки все всередині їх протестує проти цього. Звичайно, це антимотивація і далеко просунутись у вивченні мови ворога вони не зможуть. Так і будуть кульгати на "насіннях семенченка" та "на мероприятии страньі завтра холодно". У цьому питанні люди мотивовані швидко їх обскачуть. Українська може стати символом свободи, моди на національну емансипацію. І головне - володіння нею не тяжіє за собою необхідності визнавати українську гегемонію, хоч культурну, хоч політичну. Ось чому українська може спробувати себе в якості регіонального інглішу під час очікуємої та плануємої "Вісни Народів".