don_katalan

Цікава стаття директорки програми «Євразія» в Центрі досліджень нерозповсюдження імені Джеймса Мартіна у Financial Times, з якої наші ЗМІ процитували хіба тільки кількість накопичених Росією ракет.
Ганна Нотте
Росії більше не потрібна допомога Ірану для підтримки війни в Україні.
Приниження Тегерана не сподобається Москві, але внутрішнє виробництво безпілотників і нові альянси означають, що Володимир Путін може боротися далі.
Оскільки Ізраїль та Іран починають перемир'я після майже двох тижнів війни, яка завдала значної шкоди військовій та ядерній інфраструктурі Тегерана, можна подумати, що Росія стурбована наслідками для власної військової кампанії в Україні. Росії довелося спостерігати, як Ізраїль претендує на контроль над небом над Тегераном і виводить з ладу протиповітряну оборону Ірану – досягнення, яке вислизнуло від Москви в Україні.
Удари Ізраїлю та США також зруйнували або пошкодили іранські потужності зі збагачення урану, а Ізраїль погіршив виробництво безпілотників та ракет в Ірані. Іранська зброя, особливо безпілотники, була цінною для військових зусиль Росії. Тепер, зазнавши такого серйозного удару, Тегерану доведеться перебудовуватися і, можливо, ще довго не зможе допомагати Кремлю в Україні.( Read more... )

про "уроки" для України війни між Ізраїлем та Іраном.
який стосується процесу "військового будівництва" (оборонної політики) держави...
В першому "уроці" ми вже з'ясували, що у сучасній війні, застосування будь-яких її засобів, які пов'язані із протиборством у повітряному просторі, варто віднести до одного з вирішальних чинників загальної стратегії ведення війни. Тобто, до НЕЯДЕРНОГО стратегічного озброєння.
Який, в свою чергу, у разі вдалої та грамотної реалізації відповідних теорії та практик цього застосування, може стати одним з підмурків загальної перемоги у війні, принаймні регіонального масштабу...
Звісно, що це є виключно "загальним" висновком, так би мовити, констатацією сучасної тенденції всього процесу розвитку положень військової справи у світі останнім часом. Адже, цілком зрозуміло, що вибір стратегії ведення кожної конкретної війни, у кожному конкретному випадку, визначається не тільки нею, а й ще багатьма іншими факторами. Починаючи з оцінки розміров військово-промислового потенціалу, як власного, так й противника, й закінчуючи наявністю\відсутністю потужних, готових допомогати тобі союзників...( Read more... )

Ті країни Альянсу, які не мають розвинутого ВПК та армії, і таким чином в найближчій перспективі не мають можливості куди саме витрачати 5% на оборону, зможуть коштами фінансувати через оборонно-промисловий комплекс НАТО та спільні з Україною підприємства військово-технічну допомогу Україні, і це зарахується як виконання вимоги досягти 5%)
-----
Трамп заслуживает Нобелевской премии хотя бы уже за то, что в своем нынешнем психическом состоянии, в отличие от других таких же как он претендентов, он зациклился на том, что он миротворец. В Украине лучше других знают на что способен ополоумевщий дед с тысячами ракет.

Diana Makarova
ВСЕ завжди закінчується раптово, і як ти до цього не готуйсь, усе одно охопить розпач, образа, жах.
Впаде інтернет і марно ти будеш терзати роутер і оновлювати телефон. Вишки не працюватимуть. Так буде говорити тобі монітор телефону, доки зовсім не згасне. Електрика теж скінчиться. На перший час тобі вистачить ліхтарика, а потім все.
Звичайно, ти готувався, ти маєш зарядну станцію, припустімо, і навіть дбаєш, щоб вона весь час стояла зарядженою. Це дасть тобі кілька годин.
Генератора ти не маєш, ймовірно. Де його ставити в квартирі, той генератор. А навіть якщо подбав про якийсь інверторний - де брати паливо?
Навіть коли ти зробив запас палива - і покажіть мені такого, хто тримає запас палива десь на лоджії - воно з часом скінчиться, а штурмувати заправки ти не підеш, бо їх вже відштурмували ті, хто подбав про генератори і зброю. Останнє ключове. Під час кінця цивілізації збирати її уламки краще, маючи при собі зброю. Набої до якої теж з часом скінчаться.( Read more... )

Chepynoga Vitalii
Двадцять людей загинуло в Дніпрі.
А тиждень тому - двадцять у Києві.
А ще тиждень тому - двадцять у Запоріжжі.
І десять - у Одесі.
Я не сильно люблю Дніпро. Не знаю чого. Колись мені в Дніпрі подали картоплю з салом... То була велика помилка.
Я чоловік київський і одеський, і навіть трохи харківський.
Але я люблю Дніпро. І ці двадцять смертей я пережив двадцять разів наново.
Путін порушив віковічне табу, бо він дурний. Українців не можна вбивати просто так. Публічно, на люди.
Звісно, вони нас убивали завжди. Але - лагідно, не публічно.... Як Курбаса, Стуса і Зерова.
Я колись дружив з Дмитром Корчинським.
Дмитро казав: нам треба готуватися до війни з Росією!
- Та не пизди Дмитре, казав я Дмитрові. Не будемо ми ні з ким воювати.( Read more... )

Алі Татар-заде
відкрив для себе, яким жахливим скандальним урядом був той англійський уряд, що керував Британією весь час поки йшла війна проти Бонапарта.
Серед британців було багато прихильників Наполеона. Ця точка зору ніколи не будувалася на симпатії, а на переважно внутрішніх розкладах. Часто за принципом "коли євтушенко за колхози, тоді я проти колхозів".
Блокада приносила величезні збитки одним та фантастичні здобутки іншим. Дрібні компанії вклалися в контрабанду і мали зиск, а великі компанії не могли опанувати таке мистецтво дрібної "зділки" та банкрутили. Але саме вони сиділи в парламенті і тому кидалися з крайнощів у крайність: то знищити Францію, то негайно з нею домовитись.
Урядові міністри змінювалися як в калейдоскопі. Особливо військові та іноземних діл. Як тільки колега опинявся в відставці, він починав торпедувати свого наступника, а той - попередника.
Кожен міністр критикувався одразу з трьох сторін полемістичного простору: що надто воює, що замало воює і що не так, не правильно воює.
Як тільки одна партія приймала рішення висадитися в Іспанії, інша негайно починала вимагати щоби військо йшло до Німеччини. І навпаки. Варто було змінитися кріслам, змінювалася і позиція.( Read more... )