![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Volodymyr Boiko
6 січня 2020 року я повернувся в Україну, де не був місяць, щоби вкотре порадуватись за інтелектуальну міць і неосяжний професіоналізм голови Служби безпеки України. Бо підлеглі лейтенанта Баканова, ображені на мої публікації, дійсно, збирались мене сьогодні затримувати прямо в аеропорту «Бориспіль». Але так і не вирішили, за що. Втім, у «справі журналіста Бойка» вже є кілька затриманих, які перебувають в ізоляторі СБУ в Аскольдовому провулку.
Виявляється, минулої суботи, 4 січня, о 9-й ранку доблесна Служба безпеки України затримала якихось працівників якогось сервісного центру МВС України. Такий поспіх у вихідний день був спричинений тим, що 6 січня я повертався в Україну й у Головному слідчому управлінні СБУ мало бути вже підготовлено клопотання про обрання мені запобіжного заходу. Хто з прокурорів мав погодити це безумство я доки не знаю, за непідтвердженою інформацією процесуальним керівником, начебто, погодився бути сам пан Касько. Втім, це не дивно, оскільки Рябошапка призначив службове розслідування в зв’язку з тим, що до мене потрапили всі шість томів матеріалів кримінального провадження відносно судді Ємельянова, яке Касько недавно продав цьому самому Ємельянову.
Так ось, за задумом Іванушки Баканова затримані співробітники сервісного центру МВС України мали дати свідчення, що вони входять у злочинне угруповання, яке займається крадіжками та подальшим перепродажем автомобілів, а керівником цього угруповання є я. Затримані після доставки в ізолятор СБУ готові були підписати все, що завгодно, аби їх тільки відпустили, одначе прохали пояснити, хто такий Бойко Володимир Маркович і показати його фотографію. А також – назвати бодай одного потерпілого. Але за два дні ані лейтенант Баканов, ані його головний радник Ніколай Герасименко так нічого й не придумали. Тож затриманих вже стали відпускати...
Пригадую, як у лютому 2007 року на колегії СБУ тодішній голова Служби Наливайченко суворо попередив оцього самого Герасименка, який тоді обіймав посаду заступника голови СБУ, та Ягуаровича (був такий, царствіє йому небесне, начальник УВБ СБУ Павленко), щоби вони забули про моє існування й більше не намагались ані влаштовувати проти мене провокації, ані проводити щодо мене негласні заходи. Бо нічим, окрім скандалу, це все однаково не закінчиться. Але Ніколай Михайлович, напевно, так і не зробив належних висновків.
А що стосується Іванушки Баканова, то доведеться мені зайнятись вихованням цього видатного розвідника. Бо як справедливо зауважив Наливайченко, забороняючи Герасименку працювати по мені, «нє можеш срать – нє мучай жопу».
6 січня 2020 року я повернувся в Україну, де не був місяць, щоби вкотре порадуватись за інтелектуальну міць і неосяжний професіоналізм голови Служби безпеки України. Бо підлеглі лейтенанта Баканова, ображені на мої публікації, дійсно, збирались мене сьогодні затримувати прямо в аеропорту «Бориспіль». Але так і не вирішили, за що. Втім, у «справі журналіста Бойка» вже є кілька затриманих, які перебувають в ізоляторі СБУ в Аскольдовому провулку.
Виявляється, минулої суботи, 4 січня, о 9-й ранку доблесна Служба безпеки України затримала якихось працівників якогось сервісного центру МВС України. Такий поспіх у вихідний день був спричинений тим, що 6 січня я повертався в Україну й у Головному слідчому управлінні СБУ мало бути вже підготовлено клопотання про обрання мені запобіжного заходу. Хто з прокурорів мав погодити це безумство я доки не знаю, за непідтвердженою інформацією процесуальним керівником, начебто, погодився бути сам пан Касько. Втім, це не дивно, оскільки Рябошапка призначив службове розслідування в зв’язку з тим, що до мене потрапили всі шість томів матеріалів кримінального провадження відносно судді Ємельянова, яке Касько недавно продав цьому самому Ємельянову.
Так ось, за задумом Іванушки Баканова затримані співробітники сервісного центру МВС України мали дати свідчення, що вони входять у злочинне угруповання, яке займається крадіжками та подальшим перепродажем автомобілів, а керівником цього угруповання є я. Затримані після доставки в ізолятор СБУ готові були підписати все, що завгодно, аби їх тільки відпустили, одначе прохали пояснити, хто такий Бойко Володимир Маркович і показати його фотографію. А також – назвати бодай одного потерпілого. Але за два дні ані лейтенант Баканов, ані його головний радник Ніколай Герасименко так нічого й не придумали. Тож затриманих вже стали відпускати...
Пригадую, як у лютому 2007 року на колегії СБУ тодішній голова Служби Наливайченко суворо попередив оцього самого Герасименка, який тоді обіймав посаду заступника голови СБУ, та Ягуаровича (був такий, царствіє йому небесне, начальник УВБ СБУ Павленко), щоби вони забули про моє існування й більше не намагались ані влаштовувати проти мене провокації, ані проводити щодо мене негласні заходи. Бо нічим, окрім скандалу, це все однаково не закінчиться. Але Ніколай Михайлович, напевно, так і не зробив належних висновків.
А що стосується Іванушки Баканова, то доведеться мені зайнятись вихованням цього видатного розвідника. Бо як справедливо зауважив Наливайченко, забороняючи Герасименку працювати по мені, «нє можеш срать – нє мучай жопу».