don_katalan

Borys Babin
Події в Білорусі переросли для тамтешньої влади в ідеальний шторм.
«Раптово» з’ясувалося, що друзів нема ані на заході ані на сході.
А власне населення виявилося білоруським народом.
Й коли він виходить мільйонним маршем – отримуєш на диво подібні ультиматуми з Москви та Варшави. А російська пропаганда та європейські таблоїди пишуть приблизно однакові «пакості».
Бо внутрішній конфлікт у багатомільйонній країні біля меж ЄС та НАТО Європі не цікавий.
Але якщо Лукашенко його уникне – Брюссель може обмежитися ритуальними санкціями.
Й урочистими щорічними конференціями білоруських дисидентів.
А якщо ні – то можливі варіанти.
Здається білоруський режим натяк зрозумів та на ці правила гри погодився.
Чи погодиться на них білоруський народ – питання вже не до пана Лукашенка.
Як не дивно росіянам у 2020-му протистояння у Білорусі також тактично не потрібне.
Бо тоді запланована анексія Білорусі пройде через її збройну окупацію.
Теоретично РФ це готова зробити, має сили, засоби, волю.
Втім такого рівня військові операції після розпаду СРСР ними ще не проводилися.
Конфлікт на Донбасі, окупація ОРДЛО довели Генштабу РФ, що навіть в умовах тотального розкладу державного апарату держави-жертви й значного, співставного з поточним білоруським, відсотка колаборантів на всіх ешелонах її влади – не усі цілі оперативно досягаються військовим шляхом.
Але операція в Білорусі – це як мінімум вп’ятеро більші зусилля. Вдесятеро більші ризики.
Тому стратегічним завданням РФ наразі залишається аншлюс Білорусі силами формально білоруської влади, «самоокупація» республіки з остаточною інкорпорацією в РФ
На чолі такої республіки може бути старий чи новий лідер.
Або шість народних губернаторів, це як вже справа піде.
А вже використовуючи білоруські ресурси та території без «гарячої» фази можна буде нарешті проводити довгоочікувані операції проти Балтії.
Що насправді є основною метою РФ на західному напрямі. А Білорусь – це так, сходинка.
У нинішній ситуації в Білорусі РФ для власних планів фатальних загроз не бачить.
Бо стратегічні завдання агресора – це вже не на 2020 рік.
А тут й зараз основні вимоги Кремля Лукашенко вже виконав – найбільш боєздатні частини білоруського війська терміново запхнуті під західні кордони.
Подалі від «смоленського вікна» яке РФ тепер має закривати "про всяк випадок".
Але хоча б не «на вчора».
Та й ескалація насильства згорнута, криваві річки вулицями Мінську не потечуть. Партизани в ліси Вітебщіни й Гомельщини поки не підуть.
Генштаб РФ може видихати.
Й перекидати найпотужніші сили та засоби для «Кавказ-2020», на заплановані дії на південь.
На наш південь.
А хто буде в Мінську вітати білорусів із новим 2021 роком – питання звісно відкрите.
Але для усіх сусідів Білорусі насправді не принципове.
Це питання ключове лише для білоруського народу.
Він сам має визначитися.
Якщо встигне до вчень «Захід-2022».