![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Артур Харитонов
⚡️ Правозахисна група «Justice for Myanmar»: оборонні підприємства України, КНР, КНДР та Росії продовжують постачати зброю хунті М’янми після держперевороту
Політична турбулентність у регіоні Південно-Східної Азії залишається величезною «чорною плямою» для більшості українських ЗМІ. Роками ситуації у Тайланді, Лаосі, Камбоджі та М’янмі, тощо, залишаються або непоміченими та неаналізованими, що, в свою чергу, вкотре віддаляє Україну від західного, євроатлантичного інформаційного простору.
Кричуща проблема стосується не тільки інфоресурсів, але й МЗС України, що, на відміну від більшості головних дипломатичних відомств ЄС та Західного світу, спромоглася лиш на видачу «рекомендацій не їздити до М’янми» (https://bit.ly/3qwxwil ). І все. Навіть без «глибокої стурбованості».
Тим не менш, новий держпереворот, організований хунтою у багатостраждалій М’янмі, не сходить з перших шпальт світових медіа, які активно відкривають все нові зв’язки військового терору з КНР та Росією.
4 лютого 2021 року «Justice for Myanmar» - одна з найбільш впливових правозахисних організацій, що займається питаннями М’янми, та, до слова, публікує чимало надцікавих документів про режим хунти – з усіма особистими даними причетних до перевороту військовиків, - опублікувало заяву з закликом до демократичного світу впровадити санкції проти хунти, та до оборонних підприємств іноземних держав – негайно зупинити постачання зброї до держави (https://bit.ly/3bln7zG).
Загалом заява містить перелік осіб і підприємств національного рівня, на які правозахисники вимагають накласти санкції.
Однак, серед посилань, опублікованих у заяві – 110-сторінковий звіт Незалежної міжнародної комісії з пошуку фактів щодо М’янми від Ради ООН з прав людини, опублікований всередині 2019 року. Він стосувався розслідування злочинів, вчинених армією М’янми – «Татмадав» - з 2011 по 2018 роки, і, зокрема, наміру встановити факти щодо можливого геноциду рохінджа (https://bit.ly/37s9e1x
).
У ньому Україна згадується близько 25 разів, і фактично у кожному – як один зі взірців нетранспарентності у торгівлі зброєю. Деталі можна знайти за посиланням вище.
Що важливо, так це перелік з 16 іноземних військових підприємств, що поставляють озброєння до «Татмадав».
Серед них – 5 китайських держпідприємств: Aviation Industry Corporation of China (AVIC), China Aerospace Science and Industry Corporation (CASIC), China Aerospace Science and Technology Corp (CASC), China National AeroTechnology Import & Export Corporation (CATIC) та China North Industries Corporation (NORINCO). Кожне з них є підприємством топ-рівня – в тому числі топ-рівня загрози для НАТО та євроатлантики.
Одна компанія з КНДР (KOMID), одна – з Філіппін (Armscor International), по дві – з Індії (Hindustan Aeronautics Limited, Bharat Dynamics Limited) та Ізраїлю (Israel Aerospace Industries (IAI) Ltd., TAR Ideal Concepts). Також є дві приватні компанії з Сінгапуру (Excellence Metal Casting, STE Global Trading).
Важливо виділити дві держкомпнаії Кремля: «Об'єднана авіабудівна корпорація» та «Ростех», які мають інтерес у поставках до М’янми, ніж КНР.
І останньою в списку, що не применшує проблеми, є Україна.
У березні 2019 року «Укроборонпром», «Укрспецекспорт» за завод Малишева уклали угоду з урядом М’янми про постачання озброєння та будівництво військового заводу у М’янмі з метою виготовлення бронетранспортерів та самохідних гаубиць. При цьому, у звіті ООН відмічається, що «Укрспецекспорт» підтвердив первинну поставку обладнання для заводу, що мав бути відтвореним у 2020 році. Цю інформацію підтверджує «Радіо Свобода» (https://bit.ly/37nUiBK
), але релевантної інформації після 2019 року в інтернеті не так багато, і, якщо вона є, - має досить розпливчатий зміст.
Комісія від Ради Безпеки ООН у звіті відмічає: Україна знала про ризики військово-торгівельних угод з армією М’янми, але проігнорувала їх.
У результаті – Україна є єдиною демократичною та європейською державою, що має відповідні угоди з М’янмою.
Адже Росію досить важко віднести до Європи, а Індія, Ізраїль та Сінгапур мають значні демократичні вади та не є Європою географічно. Коментувати угоди з КНР, КНДР, Філіппінами навіть не варто.
Китайськомовна редакція Radio Free Asia, що взяла коментарі у правозахисній групі «Justice for Myanmar», стверджує: за військовим переворотом у М’янмі стоїть КНР, що має найбільшу вигоду з торгівлі зброєю з державою, а також фактично контролює «Татмадав» (https://bit.ly/3qw8dgo
). При цьому, відмічається, що армія М’янми весь час обмежувала команду Аун Сан Су Чжі у прозахідному векторі розвитку держави, підписуючи угоди з недемократичними режимами, аби «насичити» М’янму зброєю перед новим переворотом.
Наразі ж, Китай активно постачає нове обкладення до М’янми, а натомість почав видобувати місцеві корисні копалини; зазначається, що представники комуністичних підприємств уже вигнали місцевих жителів – задля розгортання китайського військового виробництва.
Паралельно з цим, англомовна редакція Radio Free Asia чітко стверджує: КНР вдався до перевороту у М’янмі, аби Аун Сан Су Чжи не змогла забезпечити незмінність курсу М’янми на Євроатлантику (https://bit.ly/3u9tLlk
). У свою чергу, КНР «спростовує всі чутки» (https://bit.ly/3pwpcxV
).
10 лютого 2021 року Білий дім наклав санкції на військових, причетних до держперевороту у М’янмі (https://cnb.cx/3rZML3C
). Під час прес-конференції Держдепу США, речник відомства подякував усім союзникам США та свободи за підтримку засудження та протидію хунті М’янми (https://bit.ly/2NAwYts
), серед яких, як вже зазначалося, нема України.
Свенія Хан, депутатка Європейського парламенту та членкиня профільної групи з питань Південно-Східної Азії, заявила, що Європарламент має готуватися до жорстких дій щодо стримування хунти М’янми (https://bit.ly/2Zu1PdG
). Відповідна резолюція вже була схвалена головним органом Європейського союзу, і наразі йдеться про економічні санкції на національних рівнях, аби унеможливити торгівлю з військовими М’янми (https://bit.ly/3u7UM8B
).
Як вже зазначалося, інформації за 2021 рік про переміг угоди між Україною та М’янмою недостатньо, аби підтвердити або спростувати твердження місцевих правозахисників. Тим не менш, відсутність реакції МЗС щодо перевороту М’янмі та взагалі сам факт, що Україна – єдина європейська держава, що, тим паче, знаходиться на шляху до вступу до ЄС та НАТО, торгує з М’янмою зброєю, робить кейс жахливим.
Сподіваюся, що незабаром ми почуємо позицію уряду України. Адже чергова китайська гра, у якій Україна знову стала пішаком, - може призвести до скандалу більшого за «Мотор Січ».
Нагадаю, що 1 лютого 2021 року армія М’янми «скасувала» результати демократичних виборів, за якими партія лауреатки Нобелівської премії миру – Аун Сан Су Чжи, - «Національна ліга за демократію», - отримала більшість у парламенті. Невдоволена цим, арміз ахопила владу у державі. Сама Аун Сан Су Чжи нині знову заарештована. У результаті цього розпочалися масові протести, а на вулицях вже знаходиться військова техніка.
===
Тетяна Хвильова
почали продавати українську зброю, яка так потрібна зараз на війні у нас.
нема слів.
---
Артур Харитонов
Тетяна Хвильова це величезна проблема. Та ганебна. Україна так само торгує з хунтою у Таїланді: фактично українська техніка розганяла борців за свободу останні роки.
Пояснення уряду: гроші не пахнуть, навіть на крові.
Але чи такою має бути позиція України?
⚡️ Правозахисна група «Justice for Myanmar»: оборонні підприємства України, КНР, КНДР та Росії продовжують постачати зброю хунті М’янми після держперевороту
Політична турбулентність у регіоні Південно-Східної Азії залишається величезною «чорною плямою» для більшості українських ЗМІ. Роками ситуації у Тайланді, Лаосі, Камбоджі та М’янмі, тощо, залишаються або непоміченими та неаналізованими, що, в свою чергу, вкотре віддаляє Україну від західного, євроатлантичного інформаційного простору.
Кричуща проблема стосується не тільки інфоресурсів, але й МЗС України, що, на відміну від більшості головних дипломатичних відомств ЄС та Західного світу, спромоглася лиш на видачу «рекомендацій не їздити до М’янми» (https://bit.ly/3qwxwil ). І все. Навіть без «глибокої стурбованості».
Тим не менш, новий держпереворот, організований хунтою у багатостраждалій М’янмі, не сходить з перших шпальт світових медіа, які активно відкривають все нові зв’язки військового терору з КНР та Росією.
4 лютого 2021 року «Justice for Myanmar» - одна з найбільш впливових правозахисних організацій, що займається питаннями М’янми, та, до слова, публікує чимало надцікавих документів про режим хунти – з усіма особистими даними причетних до перевороту військовиків, - опублікувало заяву з закликом до демократичного світу впровадити санкції проти хунти, та до оборонних підприємств іноземних держав – негайно зупинити постачання зброї до держави (https://bit.ly/3bln7zG).
Загалом заява містить перелік осіб і підприємств національного рівня, на які правозахисники вимагають накласти санкції.
Однак, серед посилань, опублікованих у заяві – 110-сторінковий звіт Незалежної міжнародної комісії з пошуку фактів щодо М’янми від Ради ООН з прав людини, опублікований всередині 2019 року. Він стосувався розслідування злочинів, вчинених армією М’янми – «Татмадав» - з 2011 по 2018 роки, і, зокрема, наміру встановити факти щодо можливого геноциду рохінджа (https://bit.ly/37s9e1x
).
У ньому Україна згадується близько 25 разів, і фактично у кожному – як один зі взірців нетранспарентності у торгівлі зброєю. Деталі можна знайти за посиланням вище.
Що важливо, так це перелік з 16 іноземних військових підприємств, що поставляють озброєння до «Татмадав».
Серед них – 5 китайських держпідприємств: Aviation Industry Corporation of China (AVIC), China Aerospace Science and Industry Corporation (CASIC), China Aerospace Science and Technology Corp (CASC), China National AeroTechnology Import & Export Corporation (CATIC) та China North Industries Corporation (NORINCO). Кожне з них є підприємством топ-рівня – в тому числі топ-рівня загрози для НАТО та євроатлантики.
Одна компанія з КНДР (KOMID), одна – з Філіппін (Armscor International), по дві – з Індії (Hindustan Aeronautics Limited, Bharat Dynamics Limited) та Ізраїлю (Israel Aerospace Industries (IAI) Ltd., TAR Ideal Concepts). Також є дві приватні компанії з Сінгапуру (Excellence Metal Casting, STE Global Trading).
Важливо виділити дві держкомпнаії Кремля: «Об'єднана авіабудівна корпорація» та «Ростех», які мають інтерес у поставках до М’янми, ніж КНР.
І останньою в списку, що не применшує проблеми, є Україна.
У березні 2019 року «Укроборонпром», «Укрспецекспорт» за завод Малишева уклали угоду з урядом М’янми про постачання озброєння та будівництво військового заводу у М’янмі з метою виготовлення бронетранспортерів та самохідних гаубиць. При цьому, у звіті ООН відмічається, що «Укрспецекспорт» підтвердив первинну поставку обладнання для заводу, що мав бути відтвореним у 2020 році. Цю інформацію підтверджує «Радіо Свобода» (https://bit.ly/37nUiBK
), але релевантної інформації після 2019 року в інтернеті не так багато, і, якщо вона є, - має досить розпливчатий зміст.
Комісія від Ради Безпеки ООН у звіті відмічає: Україна знала про ризики військово-торгівельних угод з армією М’янми, але проігнорувала їх.
У результаті – Україна є єдиною демократичною та європейською державою, що має відповідні угоди з М’янмою.
Адже Росію досить важко віднести до Європи, а Індія, Ізраїль та Сінгапур мають значні демократичні вади та не є Європою географічно. Коментувати угоди з КНР, КНДР, Філіппінами навіть не варто.
Китайськомовна редакція Radio Free Asia, що взяла коментарі у правозахисній групі «Justice for Myanmar», стверджує: за військовим переворотом у М’янмі стоїть КНР, що має найбільшу вигоду з торгівлі зброєю з державою, а також фактично контролює «Татмадав» (https://bit.ly/3qw8dgo
). При цьому, відмічається, що армія М’янми весь час обмежувала команду Аун Сан Су Чжі у прозахідному векторі розвитку держави, підписуючи угоди з недемократичними режимами, аби «насичити» М’янму зброєю перед новим переворотом.
Наразі ж, Китай активно постачає нове обкладення до М’янми, а натомість почав видобувати місцеві корисні копалини; зазначається, що представники комуністичних підприємств уже вигнали місцевих жителів – задля розгортання китайського військового виробництва.
Паралельно з цим, англомовна редакція Radio Free Asia чітко стверджує: КНР вдався до перевороту у М’янмі, аби Аун Сан Су Чжи не змогла забезпечити незмінність курсу М’янми на Євроатлантику (https://bit.ly/3u9tLlk
). У свою чергу, КНР «спростовує всі чутки» (https://bit.ly/3pwpcxV
).
10 лютого 2021 року Білий дім наклав санкції на військових, причетних до держперевороту у М’янмі (https://cnb.cx/3rZML3C
). Під час прес-конференції Держдепу США, речник відомства подякував усім союзникам США та свободи за підтримку засудження та протидію хунті М’янми (https://bit.ly/2NAwYts
), серед яких, як вже зазначалося, нема України.
Свенія Хан, депутатка Європейського парламенту та членкиня профільної групи з питань Південно-Східної Азії, заявила, що Європарламент має готуватися до жорстких дій щодо стримування хунти М’янми (https://bit.ly/2Zu1PdG
). Відповідна резолюція вже була схвалена головним органом Європейського союзу, і наразі йдеться про економічні санкції на національних рівнях, аби унеможливити торгівлю з військовими М’янми (https://bit.ly/3u7UM8B
).
Як вже зазначалося, інформації за 2021 рік про переміг угоди між Україною та М’янмою недостатньо, аби підтвердити або спростувати твердження місцевих правозахисників. Тим не менш, відсутність реакції МЗС щодо перевороту М’янмі та взагалі сам факт, що Україна – єдина європейська держава, що, тим паче, знаходиться на шляху до вступу до ЄС та НАТО, торгує з М’янмою зброєю, робить кейс жахливим.
Сподіваюся, що незабаром ми почуємо позицію уряду України. Адже чергова китайська гра, у якій Україна знову стала пішаком, - може призвести до скандалу більшого за «Мотор Січ».
Нагадаю, що 1 лютого 2021 року армія М’янми «скасувала» результати демократичних виборів, за якими партія лауреатки Нобелівської премії миру – Аун Сан Су Чжи, - «Національна ліга за демократію», - отримала більшість у парламенті. Невдоволена цим, арміз ахопила владу у державі. Сама Аун Сан Су Чжи нині знову заарештована. У результаті цього розпочалися масові протести, а на вулицях вже знаходиться військова техніка.
===
Тетяна Хвильова
почали продавати українську зброю, яка так потрібна зараз на війні у нас.
нема слів.
---
Артур Харитонов
Тетяна Хвильова це величезна проблема. Та ганебна. Україна так само торгує з хунтою у Таїланді: фактично українська техніка розганяла борців за свободу останні роки.
Пояснення уряду: гроші не пахнуть, навіть на крові.
Але чи такою має бути позиція України?
no subject
Date: 2021-02-19 07:20 am (UTC)