don_katalan

Алі Татар-заде
10 років тому президент Грузії Саакашвілі пішов на поступки від імені своєї країни, що дали змогу РФ вступити до Всесвітньої торгівельної організації.
Початкові умови Грузії були суворі: адже щойно завершилась агресія Московії на сепаратистські райони Грузії. І в Тбілісі був консенсус усіх сил, що ніяке ВТО для московитів неможливе без визнання цілісності території. Це означало в перекладі з дипломатії "тобто ніколи".
Але ЄС, Швейцарія і (як далі побачимо) НАТО мали іншу думку. Вони тисли на Саакашвілі і Грузію, щоб ті вступили в переговори, нехай ваші умови неприйнятні московитам, але ви все ж сядьте, ви поговоріть (це при тому що відносини офіційно розірвані!)
Пройшло 10 раундів. Це багато.
Вже на другий раунд грузинська сторона пристала на пропозицію швейцарських посередників "висувати конкретні вимоги", деталізувати. От що ви розумієте під визнанням території? вивід військ? але ж це не торгівельні умови - висувайте те що має стосунок до торговлі!
Ок, грузини сказали щоби московити допустили грузинську місію на терени окупованих районів Грузії. Москва не погодилась.
Єврошвецарці не унімалися:
чекайте. а для чого вам от прям так надо щоби саме ваші. грузинські місії були там, а? ви можете делегувати все це нам, ми самі від вашого імені все там будемо дивитися.
Путька навіть зробив вигляд, що передумав вступати в ВТО взагалі, і чим більше таке казав, тим більше непокоїлись "торговці внє політики".
Потім кремль затіяв клоунаду зі вступом до ВТО "всем таможеним союзом", при чому тут дуже некстаті допомігся наш Янукович.
Нагадаю, що Україна тоді давно вже була в ВТО, ще з Ющенка, і підтримувати якісь рухи Московії, Казахстану і Біларусі нам не було ніякого інтересу. Але для виду ми там постояли!
І ось наприкінці жовтня 2011 року московити дотисли грузинів.
Вимоги картвелів на той час були вже жалюгівдні: просто дайте нам досмотрювати потік товарів на границі. Але московити впирпалися.
І тоді представник НАТО Апатурай поїхав в Москву і виступив там (20-ті числа жовтня) з дуже розпливчастою фразою, з якої випливало, що на його Апатурая думку Грузії в НАТО довго ще нічого не світить.
Це був удар для Саакашвілі, який призвичаївся уже до Апатурая як до свого друга.
В той день, коли Грузія переглянула востаннє свої вимоги, Апатурай заявив, що його слова невірно зрозуміли московитські змі. Все було дуже тонко: його слова справді були неконкретні і московити справді добрехали.
Але своє зробив.
Отже, Грузія під тиском усіх занепокоєних посередників направила вже не вимогу, а запит до Москви, чи не могла б вона зласкавитись і допустити до таможні в окупованих нею, Московією, у неї, Грузії, районах, на самий-самісінький кордончик, не в саму ж глубь, тільки на кордончик, - іноземних "международних" представників? і да, це будуть негрузини, це будуть міждународні, і вони будуть тільки наблюдателями. Можна?
Москва ще й думала (!) тиждень і нарешті погодилась.
Після вступу вона так нікого і не допустила на ті таможні.
Наслідки перебування РФ у ВТО далися нам взнаки вже 2014 року.
Навіть символічних санкцій від ВТО вистачило б попсувати економику московитів, а це неможливо, коли РФ вже сама член. Навіть питання так не стоїть.
І да, не тільки Грузія, але ж і Україна колись погодилась на вступ РФ до ВТО. Якщо я не помиляюся, розмова тоді йшла про якесь мясо.