don_katalan

Алі Татар-заде
під час війни будь-яка дрібниця, про яку знаєте ви і знає супротивник, буває важлива.
От під йолочку жирик обіцяв своїй пастві, що московити нападуть на нас в ніч на новий год, навіть "ровно в 4 часа" (по фрейду).
Пока всє пьяниє валяютса, - мріяв жириновскій.
А тепер увага на деталі.
На початок війни ми мали з ними: спільні свята - практично всі. Навіть задрипане 23 февраля іной патріот нєт-нєт, да і вип'є "фронтовиє роковиє". А уж 8 марта то просто спільне свято геніталій, вибачте за наголоси, з отими товстими совітськими натяками на жосткій секс, якого не було в ссср.
Коли нападати - ворогу було відомо. І нам було відомо, і практика показує що вони під велике свято завжди йдуть на загострення.
Але толку з того мало, коли ми знаємо, що вони можуть, але пити-спати-невідповідати продовжуємо в одні з ними дні.
Постала наочна необхідність мати інші свята, ніж противник.
Нам ніхто не заважає й далі знати, що вони в свої совітські "двунадесяті празнікі" лежать вповалку, ми це матимемо на увазі.
Але самим саме в ці дні треба ходити тверезими як стеклишко, а хто віруючий - то бажано ще й постними (щоб злими).
В нас мають бути інші свята.
Кількість спільних слід довести до 0, кількість різних - до 100% (ми зараз десь на позначці 50%)
Це лише тактична перевага і тільки на ближчі 5 років.
Спочатку вони не повірять, що ми прямо от взяли і перейшли.
Перевірятимуть.
Все одне не віритимуть (бо це руйнує скрепи в голові - ми ж одін народ, а 8 марта та 1 января святкуємо аж з крещенія Русі московскім князем Влааадіміром).
Але тут справа мусить працювати на нас.
Не треба щоб усі не пили на 1 января - достатньо, щоби ми знали, що критична маса бійців 1 січня навіть не бухала.
Не треба щоб на нові свята всі напивалися та відмикалися - а так і не буде, бо критична маса триматиметься "старого", а нове не визначатиме.
А нам того і треба.
Бо в них вихадной - так вихадной. А в нас - щоб не вгадаєш