don_katalan

Друзі, а чому ми не чуємо мудре слово головного експерта з питань повернення окупованих територій – екс-радника секретаря РНБОУ Сергія Сивохо, якого Один з Найвеличніших Лідерів Світу (с) призначив очолювати «Національну платформу примирення та єдності»? Хто ж нас помирить з Путіним, як не Сергій Анатолійович?
До речі, ніхто не знає – скільки грошей було вкрадено з бюджету для фінансування оцієї самої «Національної платформи» та її лідера? Я так думаю, Сивохо отримував не менше «десятки» на місяць. Тобто, як Подоляк та Арестович.
(https://t.me/volodymyrboyko/4237)
=====
18 лютого 2023 року волелюбний український народ відсвяткував знаменну дату в своїй новітній історії – дев’яту річницю інсульту, який зненацька звалив з ніг тодішнього коменданта Майдану Андрія Парубія. Страшно навіть уявити, яку втрату зазнала б Україна в разі, якби пана Андрія не спіткала ця тяжка хвороба, що зробила його геть незворушним – держава могла залишитись без майбутнього голови Верховної Ради. Бо саме на ранок 18 лютого 2014 року Парубій призначив «мирний наступ на Верховну Раду», внаслідок якого десятки учасників акції протесту були покалічені та навіть вбиті. А якби не інсульт, коменданту Майдану довелося б йти на чолі колон протестувальників, яких він відправив на вірну смерть і каліцтво.
Інсульту Парубія передували події, внаслідок яких лідери Революції, так би мовити, Гідності стали багатшими на кілька мільйонів доларів. Ось як про це розповідав 1 квітня 2014 року в «Українській правді» майбутній заступник голови парламентської фракції «Блоку Петра Порошенка» Мустафа Найєм:
«За словами одного з колишніх працівників адміністрації президента, ще наприкінці січня на стіл Януковичу було покладено доповідну, в якій зазначалось про домовленості між Службою безпеки України та лідерами Правого сектору щодо можливого звільнення вулиці Грушевського в обмін грошове винагородження. За словами співрозмовника «Української правди», доповідна мала «синій» гриф, що означало, що інформація, наведена у документі, підтверджена відповідним аудіозаписом. Інше джерело повідомляє, що про ті самі домовленості пізніше Віктору Януковичу доповідав Андрій Клюєв. Голова адміністрації президента стверджував, що за суму у десять мільйонів доларів він може домовитись про звільнення вулиці Грушевського, відведення сил Правого сектору з Європейської площі, пересування барикад до рівня вулиці Трьохсвятительської. Свідками цієї доповіді були Генеральний прокурор Віктор Пшонка, голова МВС Віталій Захарченко та міністр юстиції Олена Лукаш».
План по «зачистці Майдану» був простим і невибагливим: 15-17 лютого 2014 року Тягнибок і Гриценко мали забезпечити розчистку вулиці Грушевського, яку перегородила барикада, та звільнення приміщення Київради від учасників акцій протесту. Далі, згідно з планом, на ранок 18 лютого Парубій оголошує «мирний наступ на Верховну Раду», учасники акцій протесту покидають наметове містечко на Майдані та йдуть до Маріїнського парку, де їх оточують і методично забивають кийками звезені в місто «тітушки», ввечері на Майдан з боку вулиці Грушевського заходять бронетранспортери, а Будинок профспілок захоплюють співробітники ЦСО А СБУ.
Але цей план зазнав невдачі на першому ж етапі: після того, як малолітні «правосекі» побачили, як Гриценко й Тягнибок вночі зустрічають комунальну техніку, що прибула на Європейську площу з Подолу, і керують розбиранням барикади на вулиці Грушевського, вони влаштували ґвалт, розбудили Парубія, зажадали негайно припинити всі роботи, а на ранок ще й оголосити зі сцени Майдану прізвища «очільників Революції», яких звабив Клюєв. Зрозуміло, що Парубій нічого такого оголошувати не став, але барикаду на Грушевського повністю прибрати так і не вдалось.
Втім, з очищенням Київради від пожильців (Тягнибок 16 лютого 2014 року особисто виганяв звідтіля учасників акцій протесту) і «мирним наступом на Верховну Раду» все вийшло так, як і планувалось. Завдяки чому календар знаменних дат України поповнився ще одним святом – Днем інсульту Парубія. З чим ми пана Андрія і поздоровляємо.
(https://t.me/volodymyrboyko/4235)
=====
Олександр Піддубний
Читнув про бикування перед поліцією якоїсь "інстаблогерки" і якогось гімна, що їздили по Києву 160 км/год і згадав свою історію. Їду з сержантом на авто. На трасі треба було зробити розворот. Бачу, що назустріч авто їде задалеко крайньою лівою смугою, тож маю можливість проїхати. Розвертаюся і коли вже я був на правій смузі зустрічки, водій Інфініті раптом змінив ліву смугу на праву і вже йде нам у бік. Я завершую маневр. Інфініті пригальмовує, раптом починає нас підрізати і врешті з пасажирського сидіння висувається молодуха і ніби починає знімати нас на телефон. Воєнний час, військовий стан, на авто табличка ЗСУ, ми у військовій формі, тож я втиснув газ, притис Інфініті до узбіччя і вискочив із сержантом до охуївших бидляків. "Телефон сюди!" - гаркнув я, навіть не слухаючи, що вони мелять. "Ось - в нас тут лише відео з собачкою" - промекали вони тягнучи телефон тремтячими руками.
Ми перевірили телефон молодих бидляків, сіли в авто та поїхали. Інфініті ще довго стояло на узбіччі.
Мораль - герої буковельських котлів після повернення просто охуїли. Перші кандидати на премію Дарвіна.