don_katalan

17/04/2014 — Владимир Путин предлагает создавать "большую Европу" от Лиссабона до Владивостока.
07/02/2015 — По словам Меркель, Германия привержена концепции строительства "большой Европы" от Лиссабона до Владивостока.
04/06/2016 — Меркель убеждена, что Россия постепенно, шаг за шагом движется в сторону общей европейской экономической зоны от Лиссабона до Владивостока
19/08/2019 — Макрон на встрече с Путиным заявил, что верит в Европу от Лиссабона до Владивостока
27/10/2022 — Президент России Владимир Путин заявил, что все еще считает возможным создание единого пространства от Лиссабона до Владивостока.
03/10/2023 — Анналена Бербок вважає, що Європейський Союз невдовзі розшириться від Лісабона до Луганська.

=====
Алі Татар-заде
не читав і не збираюся. Хіба що в літаку, переліт в Атлантику, несмачна кава, турбулентність, тоді б може.
як і для рецензента, для мене незнанння історії Криму дорівнює незнанню історії України. Попри те, що сотні учоних так жили і живуть
-----
Сергій Громенко
5 год · Цей день настав – я подолав книжку Грицака «Подолати минуле. Глобальна історія України».
Що можу з цього приводу сказати. Не обговорюватиму ані конкретних хиб (чи дивився Савур на палаючі польські села з вершини пагорба), ані концепцію «подолання» – на те є фахівці з окремих періодів і В’ятрович)) Також зауважу, що на відміну від «Брами Європи» Плохія (дещо зверхньо згаданої Грицаком як приклад простої фактології), «Подолати» вимагає від читача підготовки в історичній галузі. Ну і око смикається від того, що єврейські погроми займають більшу частину розділу про Українську революцію, а спробам включення Криму до складу Україні не присвячено ані слова. Але то таке.
Скажу про глобальність. Очевидно, історію України неможливо викласти відірвано від історій найближчих сусідів, це ще літописці на Русі розуміли. Коли з’явилася ідея вписати українську історію в процеси дійсно світового масштабу – хз, але можливо це був Лисяк-Рудницький чи ще якийсь титан. Щось схоже на реалізацію цього задуму – це «Походження Русі» Пріцака, якщо не рахувати Повісті временних літ)). Тобто Грицак ані першим додумався, ані першим втілив. Однак все одно заслуговує на повагу сама спроба написати таку синтезу.
Але. По-справжньому глобальних епізодів, тобто таких, які охоплюють простори у десятки тисяч кілометрів, вкрай мало. Трохи про Русь. Знаменитий нарис про Колумба и появу ранньомодерної України (але вкрай дивно, що майже не згаданий Кримський ханат, а його вплив на формування козацтва явно на порядок потужніший, ніж Америки). На загал непогані 60-і роки ХХ століття. Все. Навіть Друга світова – суто європейська історія.
Про вписування України у глобальні процеси євразійського кочового світу від кіммерійців до ногайців чи в османський світ ісламу навіть не йдеться. Так само відсутні однозначно глобальні сюжети античної колонізації, Мітрідата тощо. І взагалі, як можна написати глобальну історію України, не написавши глобальної історії Криму?
В підсумку, книжка непогана, а окремі спостереження та узагальнення справді заслуговують на увагу. Однак вповні глобальною ця історія України не є – для реалізації цього задуму знадобилося б з 10 таких томів дрібним шрифтом.
Отже, на цьому полі є де розвернутися.
Але не мені))