don_katalan

Oleksiy Nesterenko
(в продовження цього)
Держава разом з суспільством починає пропускати відчутні інформаційно-психологічні удари на межі з нокдаунами.
Соцмережі - головний ринг, де це відбувається.
Чи скоріше підворотня.
Ворог кратно посилив моніторинг психологічного стану, дочекався появи вразливих місць (а вони не можуть не з'являтися в умовах війни), і ЛУПИТЬ ТУДИ в притул прямою наводкою з усього, що має.
Боже, скільки ж людей на втомі та психологічній виснаженості ведеться на доволі примітивні трюки...
Бо багато хто вже внутрішньо в стані "я втомлений, всіпогані, візьміть мене на ручькі". А для них - тут як тут, вже підготовлений цілий арсенал "інформаційних канхвєт" найрізноманітнішого асортименту.
І чути тільки чавкання, скуління, і купи розкиданих фантиків...
"Канхвети" ті - спеціально підібрані за смаком як для тилових персонажів, так і для військових. У кожного виявлений свій нерв, на який вони діють.
Втома, втома, втома, горе, зневіра, підозрілість, пошук на кого звалити, на кому зірватися...
Це найпоширеніші наслідки війни, які ворог професійно експлуатує.
Ворог, який саме в цьому завжди був сильніший за власні ракети і піхоту на полі бою.
Знаєте, як росіяни свою піхоту магічно вмотивовують, що вона до останнього не здається, а сидить по норах, не здаючись навіть коли лінія фронту прорвана і над норами стоять наші бійці?..
Російський орк знає, що його родина чи близькі отримають виплату виключно якщо його підтверджено вб'є український солдат.
Якщо він буде вбитий кадирівцем чи кимось зі своїх, виплат не буде.
Якщо він здасться в полон чи потрапить вимушено - виплат не буде.
За найменшу непокору чи за те, що він тупо не сподобався, його навіть у власному тилу може безкарно вбити власний командир чи кадирівець, і ВИПЛАТ НЕ БУДЕ.
Тому вони лізуть в самогубні штурми та не вилазять з ям. Їхнє завдання - "правильно" здохнути за фінансовий результат для своєї родини з усіх можливих варіантів.
Це потужна мотивація.
Для кожного кремлівські "мотиватори" приготували індивідуальну "канхвету", я ж кажу. Іце цілком нормально, що нам не до смаку те, що легко заходить росіянам. КРЕМЛЬ ЦЕ ЧУДОВО РОЗУМІЄ І НАСПРАВДІ ЗАВЖДИ РОЗУМІВ. Що ми РІЗНІ. Тому у нього і виходить гра в інформаційні спецфокуси.
Бережіть себе. Тримайтеся. Фініш марафону ще далеко попереду. А спроби підставити нам підніжку, збити дихання, зневірити, збити орієнтири СТАВАТИМУТЬ ДЕДАЛІ ЗУХВАЛІШИМИ ТА ВИГАДЛИВІШИМИ.
Ні, ворог вперто не бажає ані здохнути, ані відступити. І до останнього шукатиме зручні та вигідні для себе позиції в наших серцях та душах.