![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanAndrii Osadchuk
Як людина яка віддала 11 років життя розбудові кращої мережі країни та безпосередньо працювала над запуском швидкісного мобільного інтернету 3/4 поколінь маю що сказати щодо інциденту з найбільшим оператором зв’язку України, що стався сьогодні.
1. Ми дуже швидко звикаємо до гарного навіть якщо воно екстраординарне. І повсюдно вважаємо, що якщо якісний сервіс який є 24/7 то це як день і ніч, і він має працювати, як сонце і місяць. Насправді якість телеком мереж в Україні захмарно висока навіть у порівнянні з більшістю країни ЄС і усіх америк разом і окремо взятих, але на відміну від природніх див телеком мережа живе виключно щоденними стараннями людей, а то все дуже і дуже складно і буває всяке.
2. За десять років з початку тектанічних змін в Україні Київстар крім того, що постійно підтримував високі показники якості мережі, постійно її розбудовув запроваджуючи нові сервіси і нарощуючи швидкість передачі даних зробив не менше трьох суспільно важливих подвигів.
3. В січні-лютому 2014 мережа Київстар встояла на Майдані і в Києві і це мало неймовірний вплив на координацію, підтримку всіх і вся, як в Києві, так і по всій Україні. Мережа точно не мала працювати, але відбулося технологічне диво виключно в наслідок двох факторів: суперпрофісіоналізму і відданості технічної команди, які фактично тримали мережу на своїх руках, і друге — відмови менеджменту виконувати, на його думку, злочинні накази які надходили іззовні. Це було одноосібне рішення менеджменту компанії яке воно ні з ким не погоджувало, бо не було ні часу, ні бажання, діяли виключно на свій страх і ризик. Я тоді припинив будь-які дискусії щодо «легально vs нелегально». Просто робили свою роботу.
4. В травні-липні 2014 компанія відчайдушно намагалися добитися від держави Україна хоча б якихось офіційних рекомендацій і інструкцій що і як їй робити з мережею у вже окупованому Криму. Думаю, не потрібно пояснювати з якими ризиками національній безпеці ми тоді зіштовхнулися. В ті місяці жодна посадова особа жодної державної інституції України, що прямо чи опосередковано була відповідальна за галузь телекомунікацій, не надала компанії жодних вказівок. Жодних. Всі відморожувались. Кожного дня ми балансували над прірвою під тиском самих різноманітних, часто діаметрально протилежних сил і наслідки будь-якій-якого формату поведінки компанії прорахувати було складно. Десь на самому початку серпня 2014 все вирішилося менш ніж за годину. В Києві ми отримали інформацію з офісу в Симферополі про те що на територію компанії заїхала численна група в чорному камуфляжі і почала системно нашпорити. Часу на роздуми не було. Опускаючи всі деталі того драматичного шоу було негайно ухвалено рішення фізично вирубати весь сегмент мережі в Криму. Ми фактично «пеперубали кабель», кинули на окупованих територіях все обладнання яке неможливо було перезапустити без пасвордів. Воно там згнило, ми потім ще майже рік доказували нашій податковій, що нпевно не зовсім коректно з нас вимагати сплатити ще і ПДВ з вартості «безпідставно списаного активу». Але то інша історія. Інші оператори працювали якимось чином в окупованому Криму ще ледь не пів року чи навіть більше. Це на їх совісті і на совісті наших спецслужб..
5. Якщо події 2014 я добре пам’ятаю бо сам був їх безпосереднім учасником то за роботою мереж з 24.02.22 я спостерігав як і всі ми в статусі абонента, але абонента із спеціальними знаннями. Так от, всі надзусилля і пригоди менеджменту компанії в порятунку мережі і персональних даних понад двадцяти мільйонів абонентів України в 2014 це все були дитячі забавки порівняно з тим, що довелося Київстару і всім загальноукраїнським операторм зв’язку пережити з початку повномасштабного вторгнення і до сьогоднішнього дня. Те що мережі фактично безперервно працювали всі ці місяці рятуючи людей, забезпечуючи щосекундну координацію мільйонів в Україні та за кордоном це управлінське диво яке зробили звичайні люди які 24/7 на своїх руках тримають телеком мережі. Знаючи як воно там все працює, навіть я собі слабо уявляю, як можна було все то тримати на плаву під постійними масовими обстрілами, втратою електрики (що для цього сервісу як кисень для людини), втратою персоналу, втратою доступу до елементів мережі, і тд і тп. Скільки оператори втратили обладнання за 21 місяць великої війни тільки вони знають. Скільки разів їх намагалися «взламати» іззовні знають напевно ще в СБУ і (сподіваюсь) в Держспецзв’язку. Тобто всі мають розуміти, що вся телеком індустрія і вся система інтернет сервісів з 24/02/22 працює навіть не в режимі пожежної команди, а реально на пожежі. Це, скажемо так, складно.
6. Мережі операторів у великій війні є постійною ціллю ворога і потребують постійної додаткової безпеки і захисту і самим оператором це досить складно робити. Але вони дуже стараються.
Тому.
Всі хто сильно обурюються і клянуть компанію звинувачуючи її сьогодні у всіх смертних гріхах, відмовляючи собі у насолоді хоча б трохи подумати головою, спробуйте спочатку трохи розлити бензину у вашій кухні, підпалити його і потім там приготувати обід. Бось таких віртуозів і сміливців знайдеться небагато. А от оператори зв’язку так працюють, без жодного перебільшення, вже 22-ий місяць, 24/7, рятуючи, координуючи, згуртовуючи, допомагаючи без виключення всім хто тут є в Україні.
Спасибі, оператори. Ви круті.
PS ніхто з менеджменту Київстар не звертався до мене за порадами чи з проханнями в зв’язку з інцидентом.
PSS це фото башти мобільного зв’язку я зробив на початку 2023 на деокупованих територіях півдня Харківської у вщент знищеному селі Кам’янське. Мережа там була відновлена і працювала.
PSSS напевно, в тексті є описки, написав це з поки одним робочим оком, але є надія що скоро прозрію 😎
Як людина яка віддала 11 років життя розбудові кращої мережі країни та безпосередньо працювала над запуском швидкісного мобільного інтернету 3/4 поколінь маю що сказати щодо інциденту з найбільшим оператором зв’язку України, що стався сьогодні.
1. Ми дуже швидко звикаємо до гарного навіть якщо воно екстраординарне. І повсюдно вважаємо, що якщо якісний сервіс який є 24/7 то це як день і ніч, і він має працювати, як сонце і місяць. Насправді якість телеком мереж в Україні захмарно висока навіть у порівнянні з більшістю країни ЄС і усіх америк разом і окремо взятих, але на відміну від природніх див телеком мережа живе виключно щоденними стараннями людей, а то все дуже і дуже складно і буває всяке.
2. За десять років з початку тектанічних змін в Україні Київстар крім того, що постійно підтримував високі показники якості мережі, постійно її розбудовув запроваджуючи нові сервіси і нарощуючи швидкість передачі даних зробив не менше трьох суспільно важливих подвигів.
3. В січні-лютому 2014 мережа Київстар встояла на Майдані і в Києві і це мало неймовірний вплив на координацію, підтримку всіх і вся, як в Києві, так і по всій Україні. Мережа точно не мала працювати, але відбулося технологічне диво виключно в наслідок двох факторів: суперпрофісіоналізму і відданості технічної команди, які фактично тримали мережу на своїх руках, і друге — відмови менеджменту виконувати, на його думку, злочинні накази які надходили іззовні. Це було одноосібне рішення менеджменту компанії яке воно ні з ким не погоджувало, бо не було ні часу, ні бажання, діяли виключно на свій страх і ризик. Я тоді припинив будь-які дискусії щодо «легально vs нелегально». Просто робили свою роботу.
4. В травні-липні 2014 компанія відчайдушно намагалися добитися від держави Україна хоча б якихось офіційних рекомендацій і інструкцій що і як їй робити з мережею у вже окупованому Криму. Думаю, не потрібно пояснювати з якими ризиками національній безпеці ми тоді зіштовхнулися. В ті місяці жодна посадова особа жодної державної інституції України, що прямо чи опосередковано була відповідальна за галузь телекомунікацій, не надала компанії жодних вказівок. Жодних. Всі відморожувались. Кожного дня ми балансували над прірвою під тиском самих різноманітних, часто діаметрально протилежних сил і наслідки будь-якій-якого формату поведінки компанії прорахувати було складно. Десь на самому початку серпня 2014 все вирішилося менш ніж за годину. В Києві ми отримали інформацію з офісу в Симферополі про те що на територію компанії заїхала численна група в чорному камуфляжі і почала системно нашпорити. Часу на роздуми не було. Опускаючи всі деталі того драматичного шоу було негайно ухвалено рішення фізично вирубати весь сегмент мережі в Криму. Ми фактично «пеперубали кабель», кинули на окупованих територіях все обладнання яке неможливо було перезапустити без пасвордів. Воно там згнило, ми потім ще майже рік доказували нашій податковій, що нпевно не зовсім коректно з нас вимагати сплатити ще і ПДВ з вартості «безпідставно списаного активу». Але то інша історія. Інші оператори працювали якимось чином в окупованому Криму ще ледь не пів року чи навіть більше. Це на їх совісті і на совісті наших спецслужб..
5. Якщо події 2014 я добре пам’ятаю бо сам був їх безпосереднім учасником то за роботою мереж з 24.02.22 я спостерігав як і всі ми в статусі абонента, але абонента із спеціальними знаннями. Так от, всі надзусилля і пригоди менеджменту компанії в порятунку мережі і персональних даних понад двадцяти мільйонів абонентів України в 2014 це все були дитячі забавки порівняно з тим, що довелося Київстару і всім загальноукраїнським операторм зв’язку пережити з початку повномасштабного вторгнення і до сьогоднішнього дня. Те що мережі фактично безперервно працювали всі ці місяці рятуючи людей, забезпечуючи щосекундну координацію мільйонів в Україні та за кордоном це управлінське диво яке зробили звичайні люди які 24/7 на своїх руках тримають телеком мережі. Знаючи як воно там все працює, навіть я собі слабо уявляю, як можна було все то тримати на плаву під постійними масовими обстрілами, втратою електрики (що для цього сервісу як кисень для людини), втратою персоналу, втратою доступу до елементів мережі, і тд і тп. Скільки оператори втратили обладнання за 21 місяць великої війни тільки вони знають. Скільки разів їх намагалися «взламати» іззовні знають напевно ще в СБУ і (сподіваюсь) в Держспецзв’язку. Тобто всі мають розуміти, що вся телеком індустрія і вся система інтернет сервісів з 24/02/22 працює навіть не в режимі пожежної команди, а реально на пожежі. Це, скажемо так, складно.
6. Мережі операторів у великій війні є постійною ціллю ворога і потребують постійної додаткової безпеки і захисту і самим оператором це досить складно робити. Але вони дуже стараються.
Тому.
Всі хто сильно обурюються і клянуть компанію звинувачуючи її сьогодні у всіх смертних гріхах, відмовляючи собі у насолоді хоча б трохи подумати головою, спробуйте спочатку трохи розлити бензину у вашій кухні, підпалити його і потім там приготувати обід. Бось таких віртуозів і сміливців знайдеться небагато. А от оператори зв’язку так працюють, без жодного перебільшення, вже 22-ий місяць, 24/7, рятуючи, координуючи, згуртовуючи, допомагаючи без виключення всім хто тут є в Україні.
Спасибі, оператори. Ви круті.
PS ніхто з менеджменту Київстар не звертався до мене за порадами чи з проханнями в зв’язку з інцидентом.
PSS це фото башти мобільного зв’язку я зробив на початку 2023 на деокупованих територіях півдня Харківської у вщент знищеному селі Кам’янське. Мережа там була відновлена і працювала.
PSSS напевно, в тексті є описки, написав це з поки одним робочим оком, але є надія що скоро прозрію 😎