don_katalan

Леся Оробець
Вчора прочитала, що московський генерал вручив Дмитру Табачнику, колишньому міністру освіти України, медальку учасника СВО. Ну і посміялась від душі.
Бо згадалося, що при всьому його злому генії, а він справді - талановитий мерзотник, була у нього така дивна дріб.язковість. Неконтрольована, прямо клептоманська тяга до політичної біжутерії (термін не мій - це перл Ліни Костенко). До незаслужених звань і нагород.
Відверто передерті кандидатська і докторська, прости Господи - академік, орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеню, орден Ярослава Мудрого, заслужений діяч науки і техніки… Ну, тренд зрозумілий:)
А сьогодні подумалось...
Нічому людину життя не вчить. Колись схоже саме це і коштувало йому найвищої в його біографії посади. Тоді в Києві говорили, що це Кучма працює Президентом в Адміністрації Табачника. Міра його впливу була нечуваною. Але навіть у Кучми впала планка, коли він дізнався, що до всіх докторів-академіків-заслужених Табачник намалював собі ще й звання полковника.
Йому сходили з рук дикі речі. Він вигнав геніальну Аду Роговцеву з її театру, щоб примою там царювала його бездарна дружина. Він прикрашав стіни Адміністрації шедеврами, виписавши їх з українських музеїв. А потім в музеї поверталися не оригінали, а копії. Але ніхто не наважився поставити його на місце. А оце бажання видати себе ще і за військового - саме це і стало причиною падіння.
Йому подобалось публічно принижувати. Упиватися владою і безкарністю. Пригадую, як він кричав на засіданні комітету на якогось чиновника. Гаркнув, щоб той встав, коли говорить «перед депутатами». У бідолахи попадали документи з рук, бо руки трусились. Було боляче на це дивитись.
В освіті він накоїв багато біди. До його рук прилипали цілі корпуси і гектари земель вузів. Переписувалися підручники історії, в тому числі заради того, щоб нагріти на цьому руки. Українців стравлювалося між собою як «східняки і галичани, бо це ж різні цивілізації». Але найгірше, що по ньому залишилося - ось це совкове нестримне бажання мати диплом, не маючи знань і вмінь.
В березні 2024 Табачника засудили заочно до 15 років за державну зраду. Це пройшло непоміченим, хоча що-що, а вирок- явно заслужений.
Але йому виявилось мало, прям як в Пушкіна про золоту рибку.
І в його колекції медальок з.явилася ще одна - учасника СВО.
Незаслужено, бо ж не воював.
І ніхто з його підлабузників не здогадався і не підказав… що тепер це 100% підтвердження того, що він - комбатант.
А значить - законна ціль для наших збройних сил і підпілля.
убогість - вона така


===
Антін Мухарський
Табачник - апофеоз радянського марнославного аферизма!! Все пам'ятаю і про Роговцеву і про Назарову... і мєдалькі і картини...Але дякую, що нагадуєте!! Бо забувається...
===
Андрій Магера
Колись я був помічником покійного Олександра Задорожнього, який очолював парламентський комітет правової політики.
Табачник був членом цього комітету. І мене різонула його фраза у 2000 році, що «государство Украина это историческая нелепость».
===
Юрій Луканов
Він мав якийсь потенціал. Збирав інформації і щось писав на історичні теми часів совка. Про Шелеста, Брежнева. Але, мабуть, ліьнки стало, коли сів на посаду. Тому і дисери передрані. Правда, про них я не чув. А про нагороди. Це справді якась патологічна залежність. На біса йому ті брязкальця здалися - Чорт його знає.
===
Денис С.
Данило Яневський пишається дружбою з цією "видатною" людиною
---
Olga Dudyk
Денис С. бо він не кращий
===
Iirina Pugachova
Ця мерзота рівня Медведчука. Масштаби його злочину проти України важко уявити. Це не 15 років позбавлення свободи, ця мразота тягне на довічне. А краще щоб дістав його український МОССАД. Це був би найкращий вирок.