![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanВячеслав Ільченко
Доповнення до попереднього поста.
Що ми бачимо на цій цікавій картинці? А це зображення "Гермеса" - рейсового корабля, який возить на Марс експедиції із 6 науковців в фільмі "Марсіянин".
Ось його офіційні параметри, витягнуті з технічних коментарів до фільма:
- Довжина 225 метрів. Для порівняння - довжина міжнародної орбітальної станції 109 метрів;
- Внутрішній обсяг (з урахунком двигуна, сховищ та газгольдерів для палива та повітря): 4000 куб. м. Для порівняння - внутрішній обсяг міжнародної орбітальної станції становить всього 1000 куб. м., а внутрішній обсяг "Боїнга 747" - 876 куб. м.;
- Внутрішня площа (також, з урахунком всього): 1300 кв. м. Для порівняння, внутрішня площа того ж "Боїнга" становить 405 кв. м.;
- Вага корабля: трохи більше 100 тонн, технічний аналіз припускає, що точна вага "Гермеса" складає 110 тонн, із яких від третини до половини - потенційна корисна вага (про це чуть нижче). Міжнародна орбітальна станція важить вчетверо більше, 450 тонн.
Оцінимо, скільки із собою "Гермес" везе палива. В NASA зробили аналіз траекторії корабля з фільма - для того, щоб з півдороги повернутись і забрати Марка Уотні (так звуть головного персонажа) - і у них вийшло, що безпосередньо на цей маневр пішло 30 тонн реактивного агента (тобто, аргона). Подорож займає, як ми уже казали, 124 дні.
Згідно фільму, назад на Марс корабель розвернувся на 84 день польоту до Землі (124-й день місії прибуття, на 236-й день вони раптово полетіли назад, на 320-й розвернулись).
З цього одразу випливає, що "Гермес" несе на собі подвійний запас палива плюс аварійний запас - оскільки, при номінальній тривалості польоту туди і назад 248 днів, в фільмі цей політ тривав (124 x 2) + 84 = 332 дні.
Двигун "Гермеса" працює на основі постійного прискорення, тобто, він постійно працює. Аналітики NASA оцінили, що за таких умов на додатковий маневр плюс шлях назад знадобиться 30 тонн палива, після чого ми маємо нехитру пропорцію, за якою корабель має нести приблизно 50 тонн палива. А мінімальне завантаження "Гермеса" паливом в один кінець має передбачати 12-13 тонн.
Окрім палива, необхідно везти ще харчі - 3 тонни (248 днів польоту на 6 чоловік), а також повітря - 5 тонн, а також прилади для дослідів чи монтажу на станції, ми і виходимо, що корисна вага "Гермеса" становить 60-65 тонн, що якраз і становить від третини до половини всього корабля.
Заодно можемо оцінити обсяги виробництва палива на Марсі. Ми знаємо з книги, що для повного заповнення баків "Гермеса" необхідно два роки. Отже, на день установка повинна виробляти 68-70 кг. аргона. Що відповідає доволі невеличкій кріогенній установці, яка виробляє газ "впритик" - і це пояснює, чому Уотні навіть не розглядає варіанта використати її для постійного виділення водню із ракетного палива (водень з гідразіна, про який говориться в фільмі, легше виділити "холодним" способом), а буквально підриває себе в процесі побудови "тепличної горілки" в фільмі. Він же розраховує, що корабель повернеться за ним за рік-два, а отже, установка має встигнути виробити потрібну кількість палива - інакше застрягнуть уже всі.
Примітка: вказівку на існування певної установки для виробництва палива дає сам Енді Уїр на початку романа, як ми говорили в попередньому пості.
Знову ж таки, спробуйте оцінити самі можливості побудови такого корабля на чинному рівні технологій (навіть якщо піднімати його по частинах із стиковкою на низькій орбіті, а не тарабанити одним запуском). Ось навіщо необхідна орбітальна станція-скаффолд, з якої все починається.
... а чи не можна побудувати корабель по принципу "Мейфлауера", який понесе на собі колонистів "в один кінець"? Складніше, але можна. Такий варіант описує Кім С. Робінсон, напевне, його якось теж розглянемо.
Доповнення до попереднього поста.
Що ми бачимо на цій цікавій картинці? А це зображення "Гермеса" - рейсового корабля, який возить на Марс експедиції із 6 науковців в фільмі "Марсіянин".
Ось його офіційні параметри, витягнуті з технічних коментарів до фільма:
- Довжина 225 метрів. Для порівняння - довжина міжнародної орбітальної станції 109 метрів;
- Внутрішній обсяг (з урахунком двигуна, сховищ та газгольдерів для палива та повітря): 4000 куб. м. Для порівняння - внутрішній обсяг міжнародної орбітальної станції становить всього 1000 куб. м., а внутрішній обсяг "Боїнга 747" - 876 куб. м.;
- Внутрішня площа (також, з урахунком всього): 1300 кв. м. Для порівняння, внутрішня площа того ж "Боїнга" становить 405 кв. м.;
- Вага корабля: трохи більше 100 тонн, технічний аналіз припускає, що точна вага "Гермеса" складає 110 тонн, із яких від третини до половини - потенційна корисна вага (про це чуть нижче). Міжнародна орбітальна станція важить вчетверо більше, 450 тонн.
Оцінимо, скільки із собою "Гермес" везе палива. В NASA зробили аналіз траекторії корабля з фільма - для того, щоб з півдороги повернутись і забрати Марка Уотні (так звуть головного персонажа) - і у них вийшло, що безпосередньо на цей маневр пішло 30 тонн реактивного агента (тобто, аргона). Подорож займає, як ми уже казали, 124 дні.
Згідно фільму, назад на Марс корабель розвернувся на 84 день польоту до Землі (124-й день місії прибуття, на 236-й день вони раптово полетіли назад, на 320-й розвернулись).
З цього одразу випливає, що "Гермес" несе на собі подвійний запас палива плюс аварійний запас - оскільки, при номінальній тривалості польоту туди і назад 248 днів, в фільмі цей політ тривав (124 x 2) + 84 = 332 дні.
Двигун "Гермеса" працює на основі постійного прискорення, тобто, він постійно працює. Аналітики NASA оцінили, що за таких умов на додатковий маневр плюс шлях назад знадобиться 30 тонн палива, після чого ми маємо нехитру пропорцію, за якою корабель має нести приблизно 50 тонн палива. А мінімальне завантаження "Гермеса" паливом в один кінець має передбачати 12-13 тонн.
Окрім палива, необхідно везти ще харчі - 3 тонни (248 днів польоту на 6 чоловік), а також повітря - 5 тонн, а також прилади для дослідів чи монтажу на станції, ми і виходимо, що корисна вага "Гермеса" становить 60-65 тонн, що якраз і становить від третини до половини всього корабля.
Заодно можемо оцінити обсяги виробництва палива на Марсі. Ми знаємо з книги, що для повного заповнення баків "Гермеса" необхідно два роки. Отже, на день установка повинна виробляти 68-70 кг. аргона. Що відповідає доволі невеличкій кріогенній установці, яка виробляє газ "впритик" - і це пояснює, чому Уотні навіть не розглядає варіанта використати її для постійного виділення водню із ракетного палива (водень з гідразіна, про який говориться в фільмі, легше виділити "холодним" способом), а буквально підриває себе в процесі побудови "тепличної горілки" в фільмі. Він же розраховує, що корабель повернеться за ним за рік-два, а отже, установка має встигнути виробити потрібну кількість палива - інакше застрягнуть уже всі.
Примітка: вказівку на існування певної установки для виробництва палива дає сам Енді Уїр на початку романа, як ми говорили в попередньому пості.
Знову ж таки, спробуйте оцінити самі можливості побудови такого корабля на чинному рівні технологій (навіть якщо піднімати його по частинах із стиковкою на низькій орбіті, а не тарабанити одним запуском). Ось навіщо необхідна орбітальна станція-скаффолд, з якої все починається.
... а чи не можна побудувати корабель по принципу "Мейфлауера", який понесе на собі колонистів "в один кінець"? Складніше, але можна. Такий варіант описує Кім С. Робінсон, напевне, його якось теж розглянемо.