don_katalan

Алі Татар-заде
небагато інтелектуалів Заходу у ХХ столітті, в розквіт марксизму, розпізнавали його як метод софістичного обгрунтування практично будь-чого: від неможливости кібернетики до потреби вбити горобців та професорів у Шанхаї.
"Діалектика" була останнім прихистом такого софіста, коли його вже припруть до стінки та вкажуть на прямо протилежні параграфи.
І нічого дивного, що брехливість марксового підходу швидше та повніше осягнули мешканці комуністичних країн - звісно, я кажу про інтелектуалів та політиків, а не весь народ. Не тому що вони розумніші, а тому що ігнорувати практичні наслідки особливо важко, якщо живеш прямо посеред марксвого свинарника.
Наведу простий приклад маніпуляції на відомому матеріалі.
у скандинавській Едді вдова Сигурда вбиває свого другого чоловіка за те, що той вбив її братів.
у німецьких Нібелунгів та сама вдова вбиває за допомогою другого чоловіка власних братів, бо ті вбили її першого чоловіка.
Марксисти ХХ ст. "встановили факт", що епоси відбивають різні формації людства. ( Read more... )