(Володимир Бойко)
З Геннадієм Москалем я познайомився в квітні 2005 року, коли Геннадій Геннадійович, на той час – заступник міністра внутрішніх справ, зателефонував мені й попрохав під’їхати в Міністерство. Зустріч була недовгою, але діловою: як виявилось, Москаль був моїм відданим читачем, полюбляв мої оповідання про витівки донецьких можновладців і тепер звернувся по допомогу. Кілька днів тому був затриманий за здирництво голова Донецької обласної ради Борис Колесников, але справа мала досить сумнівні судові перспективи, бо прямих доказів (окрім свідчень заявника Пенчука), що Колесников вимагав акції торговельного центру «Білий Лебідь», не було. І тому Москаль попрохав мене знайти інший епізод, де були б «залізобетонні» докази вини Бориса Вікторовича, які б відкрили цьому поплічнику Ахметова на кілька років ворота виправної установи.
Я поїхав у Донецьк і за місяць поклав на стіл Москаля папку з матеріалами, які гарантували обвинувальний вирок голові Донецької облради. Ці матеріали я шукав три тижні, знайшов у столі одного співробітника Київського райвідділу міліції шахтарської столиці – їх приготували для знищення й мали ось-ось спалити. Йшлося про рейдерське захоплення Колесниковим у 2003 році Фонду «Золотий Скіф», на рахунку якого була кругленька сума (бо підприємства області за часи царювання «міцного господарника» були змушені робити добровільні внески у цей Фонд, що займався піаром донецьких, так би мовити, досягнень).( Read more... )
З Геннадієм Москалем я познайомився в квітні 2005 року, коли Геннадій Геннадійович, на той час – заступник міністра внутрішніх справ, зателефонував мені й попрохав під’їхати в Міністерство. Зустріч була недовгою, але діловою: як виявилось, Москаль був моїм відданим читачем, полюбляв мої оповідання про витівки донецьких можновладців і тепер звернувся по допомогу. Кілька днів тому був затриманий за здирництво голова Донецької обласної ради Борис Колесников, але справа мала досить сумнівні судові перспективи, бо прямих доказів (окрім свідчень заявника Пенчука), що Колесников вимагав акції торговельного центру «Білий Лебідь», не було. І тому Москаль попрохав мене знайти інший епізод, де були б «залізобетонні» докази вини Бориса Вікторовича, які б відкрили цьому поплічнику Ахметова на кілька років ворота виправної установи.
Я поїхав у Донецьк і за місяць поклав на стіл Москаля папку з матеріалами, які гарантували обвинувальний вирок голові Донецької облради. Ці матеріали я шукав три тижні, знайшов у столі одного співробітника Київського райвідділу міліції шахтарської столиці – їх приготували для знищення й мали ось-ось спалити. Йшлося про рейдерське захоплення Колесниковим у 2003 році Фонду «Золотий Скіф», на рахунку якого була кругленька сума (бо підприємства області за часи царювання «міцного господарника» були змушені робити добровільні внески у цей Фонд, що займався піаром донецьких, так би мовити, досягнень).( Read more... )