don_katalan: (Default)
27 июня я отмечал свой день рождения, и судьба сделала мне подарок в виде ночного телефонного звонка:
— Приходи в парламент, ночью принимаем основной закон, Конституцию.
В районе двух часов ночи я был на балконе парламента, откуда стал снимать броуновское движение депутатов. Судьба не остановилась, и вскоре у меня появилась возможность спуститься в зал и там продолжать снимать.
Минута — и я уже в зале толкаюсь среди парламентариев, стараясь запечатлеть этот уникальный этап в истории Украины.
На трибуне Михаил Сирота отвечает на бесконечные вопросы.
Запомнились споры о статусе Крыма.
Националисты скандировали:
— Область! Область!
Сирота отвечал:
— Если бы это зависело от меня или от вас…
Кто-то в зале кричал:Read more... )

Read more... )
don_katalan: (Default)
Мої друзі знають, що колись я був знайомий з легендою — Головним командиром УПА паном Василем Куком.
Він пішов у 2007-му, і я з того часу намагаюся збирати інформацію, зокрема про його ув'язнення і діяльністю після амністії.
Певне розуміння того, як саме Кук роками крутив і маніпулював Комітетом держбезпеки України, можна отримати з листа голови КДБ УРСР до першого секретаря ЦК Щербицького, який він написав у 1974-му.
Але в мене було питання: скільки людей завербував Кук за шість рокіа перебування в тюрмі на Володимирській?
Ось спогади його тюремника, оперативника зовнішньої розвідки КДБ. Під час перебування Кука за гратами він приносив йому літературу, дискутував на політичні теми (а потім інколи витирав записи), вивозив його з жінкою у місто, щоб прокурор не побачив (Кук з жінкою сиділи в одній камері, так), а після амністії влаштував його на роботу — ні, не кочегаром, не завскладом у радгоспі без права виїзду, — а в кивський республіканський архів МВС. І потім телефонував йому до кінця життя.Read more... )
don_katalan: (Default)
Борис Беспалий
Новий мандат – велика сила, а оновлений – подвійна: до запасу очікувань і часу додайте досвід і напрацювання. Тож Кучма-1999 то було круто. Бика за роги ухопив хутко: розвернув вектор внутрішньої політики до патріотичних ринкових сил, обережно повертав зовнішню: зондував святая святих – диверсифікацію поставок нафти і газу, зокрема норвезького. Тут Кремль обломив, може тоді й почав операцію «Плівки майора».
Новий Уряд мав би спиратись на парламентську більшість. Вона прокльовувалась — В. Ющенка обрали прем’єром аж 269 голосів! Але ситуаційно: під кожне знакове голосування треба збирати більшість знову: багата Україна, але так надовго не настачишся. Дехто ще й комизився, ціну набивав. Та й імідж президента-прохача не найкращий. З іншого боку, коцюбитися ситуаційно вигідно, але недалекоглядно, кому потрібні «прошені»? Їх і міняють на вічно лояльних.
Був у Кучми мотив і особистий: нова більшість — значить нове керівництво, а з тодішнім (Голова О. Ткаченко, Перший заступник А. Мартинюк) президент був у контрах і службово й особисто.
Була цукерка: у більшості вигідно, та й посадовий перерозподіл назрівав. Так, принциповий опозиціонер І. Білас, після переходу у більшість, очолив комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, для чого комітет Ю. Кармазіна по живому розрізали.
Був і батіг: загроза розпуску, а щоб її підкріпити Банкова започаткувала референдум «за народною ініціативою» зі скороченням чисельності депутатів, правом президента їх довільно розпускати тощо. Цей бумеранг Кучмі ще відгукнеться.Read more... )
-
don_katalan: (Default)
Вибори видались суперечливі: з одного боку з передбачуваним результатом (перемогти Л. Кучму могло хіба що диво), з іншого – боротьба точилась жорстка, не без криміналу: від гибелі В. Чорновола 25.03.1999, досі не з’ясованої, до вибуху гранати у Кривому Розі 02.10.1999, на мітингу Н. Вітренко. Такого попередні вибори не знали, а майбутні взнали, хоч у і інших формах. Наче за Сталіним: загострення класової боротьби з віддаленням від засадничої революції.
Відміною цих виборів від попередніх, і подобою до наступних, стали й завідомі кандидати-аутсайдери. У 1991-му із 6-ти кандидатів лише Л. Табурянський узяв менше відсотка – 0.57%, у 1994-му теж один, але з 7-ми, П .Таланчук — 0,55%. А в 1999-му таких була майже половина — 6 із 13-ти, при двох самознятих, теж не фаворитах. Постали «технічні кандидати», аналогічно й на виборах парламентських.
Навряд чи цього можна уникнути, але применшити можна, зокрема змінивши формування виборчих комісій: наразі у цьому рівні всі учасники, а варто обмежитись партіями представленими у відповідній раді – за ними довіра виборців, а не лише передвиборні комбінації й махінації. До слова, у США формують комісії тільки демократи й республіканці. Корисною вбачається і Дошка Неслави партій та кандидатів, що не осягнули 1%. Не збагну їхню психологію: так виставлятись на прилюдну ганьбу, хіба що «не за так».
Був оригінальний проект Г. Балашова – бізнесмена, чиновника і мажоритарного депутата з Дніпропетровська. Виборчу кампанію він почав завчасно і оригінально: якісно записав власні агітки, з переспівом радянських хітів, попсових та дитячих. Касети пішли країною, а ще крутились в Урядовому кварталі під носом Президента, Кабміну та парламенту. Ефект був чималий, як реагувати на нестандарт Банкова не знала, тож відреагувала традиційно: Балашов знявся і отримав «зелене світло»: став рантьє з нерухомості у тому ж Урядовому кварталі.Read more... )

-
don_katalan: (Default)
Борис Беспалий
24 січня о 12:46 ·
Після СДПУ(о), «Громади», НДП настала черга НРУ-Руху. Зростав статус розколотих і грюк розколів. Ось, посеред сесійного засідання,цівкою потяглась до виходу – рухівці: вийшла більшість. Зала проводила їх шелестінням подиву. Далі цитую Я. Кендзьора, члена фракції НРУ:
«Так, це сталося 19.02.1999. Володимир Черняк вийшов на трибуну, зачитав вердикт про недовіру й усунення Чорновола з посади голови парламентської фракції Руху. Називав поіменно вершителів цього акта — чітко, голосно, повільно. Було видно, що він дістає неймовірну насолоду від приниження людини, якій раніше і слова поперек боявся сказати. «Червона» частина депутатів, аплодуючи, стояла і вигукувала в більшовицькому екстазі: «Руховцы, молодцы!!! Давно бы так!» А він сидів, не опускаючи голови, i дивився просто у вічі Чернякові. Мені здавалося, ще трохи, i комуністи закричать: «Розіп'яти його!» У мене, власне, i було таке відчуття, ніби людину розпинають, мов останнього злочинця.
Тридцять однопартійців із 48-ми…
28 лютого угрупування Костенка організувало нестатутне зібрання, оголошене ними «десятим з'їздом», і проголосили Юрія Костенка «головою НРУ»… 13 крайових організацій Руху ініціювали другий етап дев'ятого з'їзду, який відбувся 7 березня 1999 року у Києві, розглянув внутрішньопартійну ситуацію та визначив політику Руху на виборах 1999 року. З'їзд підтвердив повноваження В'ячеслава Чорновола як Голови Руху та нівелював розкольницькі наміри Костенка.» https://uk.wikipedia.org/.../%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0...
В. Черняк, №2 виборчого списку, виступати полюбляв, не всі його виступи були обов’язковими, цей – обов’язковий найменше. Ю. Ключковський казав, що Черняк серед найбільших його розчарувань.Read more... )
Фотографія групи рухівців з наступного, IV скликання, на жаль, частина фотоархіву з третього занапастилась.

-
don_katalan: (Default)
Кстати, многое из этого касается и Юрия Костенко. Даже не знаю, кто из них провокатор и убийца РУХА №1
============================

В политике очень часто действует «неестественный отбор», когда выживают не честнейшие, сильнейшие или умнейшие – выживает нечто хилое, но способное на любую подлость или предательство. Самый яркий пример такого «неестественного отбора» – карьера Александра Лавриновича. Уже давно нет в живых титанов-основателей первой украинской политической партии – РУХ, Вячеслава Черновола и Михаила Бойчишина. Да и самой партии то уже нет. Во-многом благодаря деятельности профессионального провокатора, тихого, незаметного, но от этого не менее опасного Александра Лавриновича. В свое время именно Черновол и Бойчишин вывели его в политику, РУХ сделал его политической фигурой. И, тем не менее, Лавринович последовательно и рассчетливо все это предал и продал. Ради чего? Все очень банально – ради власти и денег.

Юрист с сомнительным дипломом

Сейчас словосочетания «Лавринович и юстиция», «Лавринович и юриспруденция» настолько въелись в сознание обывателя, что Александр Владимирович представляется широким массам едва ли не доктором права. Меж тем, это не совсем так. Высшее образование Лавринович получил по специальности «оптические приборы и спектроскопия», а в аспирантуре исследовал возможности лазерной техники. В это же время Александр Владимирович становится кандидатом в члены КПСС, а также тем, что в то время в народе называлось «стукачом» или «негласным осведомителем» КГБ. «Комитет» в то время уже занимался не травлей диссидентов, а пытался внедрять своих людей в нарождающиеся политические организации и способствовал их продвижению по карьерной лестнице.
Если бы не помощь «кураторов» и амбиции 33-летнего преподавателя КПИ, которые Лавринович реализовал в созданном Народном Рухе Украины «за перебудову», быть бы таланту правоведа загубленным на корню. Свидетели тех почти легендарных времен рассказывают, что на высокую должность зампредседателя НРУ Лавринович попал по своеобразной «внутренней разнарядке»: мол, Рух – это не только диссиденты и писатели, но еще и передовой отряд технической интеллигенции. Олицетворяя национально сознательных ИТРовцев, а также с помощью «кураторов» Лавринович быстро сделал партийную карьеру.Read more... )
Семен Липский, “Накануне”
don_katalan: (Default)
20.06.2011 1:59
Read more... )
Кажется, в пятницу Конституционный суд не «прозрел», а планово сработал в рамках своих предыдущих действий. Вспомним хронологию перипетий вокруг красного флага, каким-то образом возникших в Украине именно весной-летом 2011-го. 21 апреля парламент нелегитимным большинством принимает сомнительный закон об официальном использовании копии (?) флага победы (?) наравне с государственным. 4 мая Янукович пред лицом ветеранов обещает закон завизировать. И – не визирует. 9 мая флаг исдохшего СССРа цинично тащат по Крещатику впереди государственного, 9-го же пытаются под его «крылышком» устроить провокацию во Львове (будемте объективны, она не удалась, но об этом чуть ниже). Янукович своим «неподписанством» оставляет себе шанс остаться «про людське око» в стороне, буде провокация удалась бы в полной мере. Ну, а дальше интересно. 66-я годовщина (хорошая цифра, третьей шестерки не хватает!) советского трактования победы над фашизмом минула, но…20 мая Янукович визирует пресловутый закон. И – Янукович (то есть нынешний нелегитимный режим, кто там есть его реальным, а не картонным кукловодом) на сцене не один. Г-ин Костенко, лидер УНП, «очень демократ», ну, тот самый, что в свое время при Кучме колол и пытался уничтожить Народный Рух, обращается с запросом в КС. Получает 17 июня очень демократический ответ: нет, мол, конечно, государственный флаг не идет ни в какое сравнение с какими-то там историческими «копиями». Партия Костенко для телекамер по этому случаю торжественно ненадолго разворачивает у ВР воистину огромное (это, знаете, как в зубодробительных действах по изготовлению самого длинного ход-дога) сине-желтое полотнище. И как-то никто не замечает, что КС для приличия в своем заключении порекомендовал наконец-то узаконить формат и официальное использование государственного флага. А Верховная Рада законопроект на эту тему оперативно отправила на доработку. Рутинный и лаконичный документ. Ну скажите мне, что можно творчески либо контраверсионно «доработать» в тексте, где изложены положения о соотношении длины и ширины как 2 к 3, либо о присутственных местах, где госфлаг должен находиться официально? Ну, не скажите. Кое-что можно. К примеру, попозже оперативно же проголосовать, и заменить украинский прапор на имперский триколор либо полотнище Партии регионов…
Read more... )
Да, кстати, вы готовы к празднику? Как это – к какому? А 22 июня? Именно в этот день 70 лет назад доблестные гитлеровские войска напали на сталинские, в тот момент оказавшиеся менее доблестными. И не вздумайте обвинить меня в симпатиях к гитлеризму, данную годовщину праздником назвала не я. Информация-свежачок, в Луганске заседает штаб по подготовке к «отмечанию», и замглавы облгосадминистрации Мирошник говорит следующее: «несмотря на заявления некоторых организаций, предлагающих пропустить ПРАЗДНИК рядовым событием, мы на это пойти не можем».

При Советах, кто помнит, на этой дате праздничного внимания не фокусировали. Что вполне логично, в этот день один усатый союзник по попытке тоталитарного раздела мира предал другого усатого союзника. «Сталинские соколы» оказались не готовыми к такому повороту событий, и стремительно побежали. Сам вождь, без указки которого страна чихнуть не смела, начиная с 22-го, по-моему, не менее недели молчал с переляку. Что тут праздновать? В независимой Украине, как выяснилось, этот день есть в реестре памятных дат. В качестве Дня скорби. Куда ни шло, поскольку эта дата знаменует еще один трагический поворот Второй мировой. Но скорбят, как известно, с цветами у могил и молебнами за погибших.
Read more... )
Виктория АНДРЕЕВА, «ОРД»


В догонку:

В связи со всем вышеизложенным возникает неизбежный вопрос к СБУ в целом и к Департаменту по защите национальной государственности. Вопрос вот какой. Вы сами все это организуете или же неспособны предотвратить провокации, организованные для уничтожения нашей национальной государственности? Ну не могли вы не знать о провокации 9 мая во Львове. Но ничего не предпринимали. За блоггерами гоняться сил хватает, а «отпрофилактировать» провокаторов – нет возможностей? Или, приказа?Read more... )
Станислав Речинский, «ОРД»
don_katalan: (Default)
Да уж... Отжигает Костенко. Мало того, что свою партию создал, развалив и маргинализировав тем самым Народный Рух. В угоду своему бизнесюку Слободяну стал "тушканчиком".
А-а-а! Блок Костенко-Плюща забыл!

Но так лизнуть проФФесиАналов, уметь надо!

==================================================

Костенко: українська влада не винна в проблемах Україні, пов’язаних з економікою

Лідер Української народної партії Юрій Костенко вважає, що українська влада не винна в проблемах України, пов’язаних з економікою.
Костенко зазначив, що важка ситуація з податками і роботою підприємців Україні існує вже давно. Він вважає, що проблеми в економіці зараз пов’язані з тим, що вони переходили від президента до президента і не вирішувалися. А з’явилися вони тому, що багато років у Верховній Раді було безліч комуністів, які недостатньо відповідально займалися питаннями приватизації.
Окрім іншого Костенко із сумом констатував, що малий і середній бізнес в Україні взагалі не розвивається, хоча він міг би стати джерелом робочих місць і значним поповненням для скарбниці держави. Для того ж, щоб змінити таку сумну ситуацію, депутат запропонував почати розвивати цей бізнес як можна швидше.

Profile

don_katalan: (Default)
don_katalan

July 2025

S M T W T F S
   1 2 3 4 5
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 7th, 2025 03:33 am
Powered by Dreamwidth Studios
OSZAR »